Спадщина. Вишнівець. Замок. Частина 1/Наследие. Вишневец. Замок. Часть 1.
Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Вишнівець. Замок. Частина 1/Наследие. Вишневец. Замок. Часть 1.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...
Тип споруди: замок, що послужив основою для палацового комплексу
Так само відомий як:
- Замок у селіщі Вишнівець / Вишневець (укр.)
- Вишневецький палацовий комплекс (рус.)
- Вишнівецький замок / палац (укр.)
Перший етап будівництва: кінець 15 - початок 16 століття
Останній етап будівництва: кінець 18 століття
-----
Тип сооружения: замок, послуживший основой для дворцового комплекса
Так же известен как:
- Замок в поселке Вишневец / Вишневец (рус.)
- Вишневецкий дворцовый комплекс (рус.)
- Вишневецкий замок / дворец (рус.)
Первый этап строительства: конец 15 - начало 16 века
Последний этап строительства: конец 18 века
1494 рік. Старий Вишнівець (нині село на правому березі річки Горинь), разом з розташованим там замком, був повністю зруйнований під час татарського нападу. Після руйнування старого замку князь Михайло Васильович Вишневецький (? - 1516/1517), вирішує не відновлювати знову знищені укріплення. Замість цього він починає будувати новий замок на новому місці. Як територія для зведення нового замка був обраний крутий схил лівого берега річки Горинь. Тут в кінці 15 століття був побудований новий Вишневецький замок, який став на кілька століть головною резиденцією знаменитого роду Вишневецьких. Немає ніякої інформації про те, як виглядало це укріплення на ранніх етапах свого розвитку.
28 квітня 1512 року. Відбулася знаменита Битва під Лопушним (так само відома під назвою «Битва під Вишнівцем»). Під час цієї битви об'єднані польсько-литовські війська під командуванням Костянтина Острозького (1460 - 1530) і гетьмана коронного Миколи Кам'янецького розбили великі сили татар, які поверталися до Криму після спустошливих набігів. Сили татар налічували близько 10 000 вояків. Поляки і литовці привели на поле бою близько 6000 вояків (близько 2 000 литовсько-руського ополчення, майже 4 000 польської кінноти + рота польської піхоти). У цій битві полягло близько 5 000 татар, але частини пошарпаного татарського війська все ж повернулася до Криму. У бою проти татар брав участь і Михайло Васильович Вишневецький зі своїми синами, про що повідомляє «Хроніка Литовська і Жмойтська». У цій же битві відзначився і Ян Тарновський (1488 - 1561), який в 1540-му році заснував Тернопіль.
-----
1494 год. Старый Вишневец (ныне село на правом берегу реки Горынь), вместе с находящимся там замком, был полностью разрушен во время татарского нападения. После разрушения старого замка князь Михаил Васильевич Вишневецкий (? - 1516/1517), решает не восстанавливать уничтоженные укрепления. Вместо этого он начинает строить новый замок на новом месте. В качестве территории для возведения нового замка был выбран крутой склон левого берега реки Горынь. Здесь в конце 15 века был построен новый Вишневецкий замок, ставший на несколько веков главной резиденцией знаменитого рода Вишневецких. Нет никакой информации о том, как выглядело это укрепление на ранних этапах своего развития.
28 апреля 1512 года. Состоялась знаменитая Битва под Лопушным (так же известна под названием «Битва под Вишневцом»). Во время этой битвы объединенные польско-литовские войска под командованием Константина Острожского (1460 - 1530) и гетмана коронного Николая Каменецкого разбили крупные силы татар, возвращавшиеся в Крым после опустошительных набегов. Силы татар насчитывали около 10 000 воинов. Поляки и литовцы привели на поле боя около 6000 воинов (около 2 000 литовско-русского ополчения, около 4 000 польской конницы + рота польской пехоты). В этой битве полегло около 5 000 татар, но части потрёпанного татарского войска всё же вернулась в Крым. В бою против татар принимал участие и Михаил Васильевич Вишневецкий со своими сыновьями, о чём сообщает «Хроника Литовская и Жмойтская». В этой же битве отличился и Ян Тарновский (1488 - 1561), который в 1540-м году основал Тернополь.
16 століття. Вишнівець знаходився неподалік від сумно відомого Чорного Шляху, який активно використовували татари під час своїх нападів на землі Речі Посполитої. Кримчаки неодноразово нападали на Вишнівець, проте в письмових джерелах немає чітких згадок того, що татарам хоч раз вдалося захопити Вишневецький замок. Незважаючи на постійні ворожі набіги, до середини 16 століття Вишнівець зумів набути статусу важливого торгового і військового центру південної Волині.
?. Вишневецький замок (в числі інших володінь) належав знаменитому Дмитру Івановичу Вишневецькому (1516 - 1563), відомому на прізвисько «Байда». В середині 17 століття він заснував на острові Мала Хортиця на Дніпрі фортецю, яка стала його опорною базою в запеклій боротьбі проти турків і татар. Ця фортеця вважається прообразом знаменитої Запорізької Січі, а сам Байда був першим організатором козацького війська. На відміну від попередників, Байда використовував козаків не як допоміжну силу, а як кістяк свого війська.
1530 рік. На просторі між замком і руслом річки була зведена Вознесенська церква, яка надовго стала родовою усипальницею Вишневецьких. При храмі існувало невелике кладовище. Церква, пройшовши через безліч перебудов, дожила до наших днів.
-----
16 века. Вишневец находился неподалёку от печально известного Чёрного Шляха, который активно использовали татары в ходе своих нападений на земли Речи Посполитой. Крымчаки неоднократно нападали на Вишневец, однако в письменных источниках нет чётких упоминаний того, что татарам хоть раз удалось захватить Вишневецкий замок. Несмотря на постоянные вражеские набеги, к середине 16 века Вишневец сумел приобрести статус важного торгового и военного центра южной Волыни.
?. Вишневецкий замок (в числе прочих владений) принадлежал знаменитому Дмитрию Ивановичу Вишневецкому (1516 - 1563), известному по прозвищу «Байда». В середине 17 века он основал на острове Малая Хортица на Днепре крепость, которая стала его опорной базой в ожесточённой борьбе против турок и татар. Эта крепость считается прообразом знаменитой Запорожской Сечи, а сам Байда был первым организатором казацкого войска. В отличие от предшественников, Байда использовал казаков не как вспомогательную силу, а как костяк своего войска.
1530 год. На пространстве между замком и руслом реки была возведена Вознесенская церковь, которая надолго стала родовой усыпальницей Вишневецких. При храме существовало небольшое кладбище. Церковь, пройдя через множество перестроек, дожила до наших дней.
1577 рік. Вишнівець настільки сильно зруйнований татарами, що князь Андрій Вишневецький (? - 1584) був не в змозі сплатити королівський податок. Знадобилося близько 5 років, щоб місто змогло оговтатися від руйнувань.
1593 - 1614 роки. Вишнівець потрапляє під владу Юрія (Єжи) Чарторижского, чоловіка Олександри-Ізабелли Вишневецької (після 1563 - після 1613).
1594 рік. Через Вишнівець проїжджав посланник австрійського імператора Рудольфа II (1552 - 1612) Еріх Ляссота (близько 1560 - 1616), який прямував до козаків. Ляссота в своєму щоденнику відзначив: «Вишнівець, досить значне місто з замком».
1614 рік. Місто виявляється знову під владою роду Вишневецьких після того, як його викуповує Михайло-Корибут Вишневецький (? - 1615/1616/1618).
-----
1577 год. Вишневец настолько сильно разрушен татарами, что князь Андрей Вишневецкий (? - 1584) был не в состоянии уплатить королевский налог. Потребовалось около 5 лет, чтобы город смог оправиться от разрушений.
1593 - 1614 годы. Вишневец попадает под власть Юрия (Ежи) Чарторыжского, мужа Александры-Изабеллы Вишневецкой (после 1563 - после 1613).
1594 год. Через Вишневец проезжал посланник австрийского императора Рудольфа II (1552 - 1612) Эрих Ляссота (около 1560 - 1616), направлявшийся к казакам. Ляссота в своём дневнике отметил: «Вишневец, довольно значительный город с замком».
1614 год. Город оказывается снова под властью рода Вишневецких после того, как его выкупает Михаил-Корибут Вишневецкий (? - 1615/1616/1618).
1640 рік. Князь Єремія (Ярема) Вишневецький (1612 - 1651) починає масштабну перебудову і модернізацію старого замку. Удосконалення артилерії поставило хрест на розвитку замкової архітектури, що спирається на високі стіни і башти. У цей період куди більш актуальними стають зміцнення, зведені за бастіонної схемою. Якраз бастіонна схема укріплень і була взята за основу під час радикальної перебудови Вишневецького замку. З південного боку підходи до замку були прикриті крутим схилом берега річки, а з заходу, півночі і сходу зміцнення були захищені глибоким ровом і бастіонними фортифікаціями.
Новий замок був квадратним в плані, на його чотирьох кутах були зведені потужні бастіони. По центру західної, північної та східної куртин були влаштовані ворота, що ведуть на великий замковий двір. Двір замку по периметру був забудований житловими і господарськими спорудами. Головною будівлею внутрішнього двору твердині став замковий палац, розташований, ймовірно, біля південної стіни укріплень (в тому місці, де нині знаходиться головний корпус палацу 18 століття).
Західні і північні ворота замку захищали равеліни - укріплення трикутної в плані форми, які розмістилися між двома бастіонами твердині, прикривши собою ворота.
Зі східного боку замку до нього примикало підзамче (вважається, що підзамче з'явилося в 1-ій половині 17 століття) - велика територія, захищена своїми власними бастіонними укріпленнями. У 1640-х роках Єремія Вишневецький побудував на території підзамче Монастир Кармелітів, головною спорудою якого став кам'яний Костел Святого Михайла.
-----
1640 год. Князь Иеремия (Ярема) Вишневецкий (1612 - 1651) начинает масштабную перестройку и модернизации старого замка. Совершенствование артиллерии поставило крест на развитии замковой архитектуры, опирающейся на высокие стены и башни. В этот период куда более актуальными становятся укрепления, возведённые по бастионной схеме. Как раз бастионная схема укреплений и была взята за основу во время радикальной перестройки Вишневецкого замка. С южной стороны подходы к замку были прикрыты крутым склоном берега реки, а с запада, севера и востока укрепления были защищены глубоким рвом и бастионными фортификациями.
Новый замок был квадратным в плане, на его четырёх углах были возведены мощные бастионы. По центру западной, северной и восточной куртин были устроены ворота, ведущие на обширный замковый двор. Двор замка по периметру был застроен жилыми и хозяйственными сооружениями. Главным строением внутреннего двора твердыни стал замковый дворец, расположенный, вероятно, у южной стены укреплений (в том месте, где ныне находится главный корпус дворца 18 века).
Западные и северные ворота замка защищали равелины - укрепления треугольной в плане формы, которые разместились между двумя бастионами твердыни, прикрыв собой ворота.
С восточной стороны замка к нему примыкало подзамче (считается, что подзамче появилось в 1-ой половине 17 века) - обширная территория, защищённая своими собственными бастионными укреплениями. В 1640-х годах Иеремия Вишневецкий построил на территории подзамче Монастырь Кармелитов, главным сооружением которого стал каменный Костёл Святого Михаила.
Середина 17 століття. Французький інженер і військовий картограф Гійом Левассер де Боплан (близько 1595 - 1685), що знаходиться на польській службі, схематично зазначив на своєму «Спеціальному і докладному плані Україна» укріплення Вишневця.
1648 рік. В ході першого етапу повстання під керівництвом Богдана Хмельницького, Вишнівець разом із замком був захоплений і зруйнований козацькими військами (Максима Кривоноса?). Тоді ж був зруйнований і монастир кармелітів. Замок був захоплений відносно легко, оскільки в той момент там не було гарнізону.
1649 рік. Після укладення Зборівського мирного договору (18 серпня 1649) між Богданом Хмельницьким і королем Речі Посполитої Яном II Казимиром (1609 - тисяча шістсот сімдесят дві) татари (колишні союзники козаків, що зрадили Хмельницького у Час Зборівської битви) поверталися до Криму, грабуючи і руйнуючи міста і села на своєму шляху. Вишнівець, не залишений татарами без уваги, піддався нових руйнувань і знову був розграбований.
1651 рік. В ході нового етапу Національно-визвольної війни козаки, що йдуть на Берестечко, знову захоплюють місто і замок. Чекаючи свого союзника, Кримського хана, Богдан Хмельницький розташував свій табір біля села Колодне, неподалік від Вишневця. Після чергового зрадництва татар в битві під Берестечком (28 червня - 10 липень 1651) Богдан Хмельницький був полонений своїми колишніми союзниками. Саме у Вишневецькому замку татари тримали Хмельницького в полоні, поки не отримали (в кінці липня?) за нього викуп.
-----
Середина 17 века. Французский инженер и военный картограф Гийом Левассер де Боплан (около 1595 - 1685), находящийся на польской службе, схематически отметил на своём «Специальном и подробном плане Украины» укрепления Вишневца.
1648 год. В ходе первого этапа восстания под руководством Богдана Хмельницкого, Вишневец вместе с замком был захвачен и разрушен казацкими войсками (Максима Кривоноса?). Тогда же был разрушен и монастырь кармелитов. Замок был захвачен относительно легко, поскольку в тот момент там не было гарнизона.
1649 год. После заключения Зборовского мирного договора (18 августа 1649) между Богданом Хмельницким и королём Речи Посполитой Яном II Казимиром (1609 - 1672) татары (бывшие союзники казаков, предавшие Хмельницкого во Время Зборовской битвы) возвращались в Крым, грабя и разрушая города и сёла на своём пути. Вишневец, не оставленный татарами без внимания, подвергся новым разрушениям и снова был разграблен.
1651 год. В ходе нового этапа Национально-освободительной войны казаки, идущие на Берестечко, снова захватывают город и замок. Поджидая своего союзника, Крымского хана, Богдан Хмельницкий расположил свой лагерь у села Колодное, неподалёку от Вишневца. После очередного предательства татар в битве под Берестечком (28 июня - 10 июля 1651) Богдан Хмельницкий был пленён своими бывшими союзниками. Именно в Вишневецком замке татары держали Хмельницкого в плену, пока не получили (в конце июля?) за него выкуп.
1653 рік. 1666 рік. 1667 рік. Татарський напад.
1672 рік. В ході початкового етапу Польсько-турецької війни (1672 - 1676) Вишнівець був зруйнований турецько-татарськими військами.
1675 рік. В ході нового етапу Польсько-турецької війни (1672 - 1676 років) турецький паша Ібрагім Шишман почав масштабний наступ на Львів. Під його командуванням було 20 - 30 000 турків і близько 30 000 татар. Ці сили почали спустошувати Поділля. Під міцьний удар потрапив і Вишнівець. Турецько-татарські війська захопили місто і замок і грунтовно зруйнували їх.
1677 рік. Щоб ліквідувати наслідки турецько-татарського погрому король Речі Посполитої Ян III Собеський (1629 - 1696) звільнив Вишнівець на 12 років від сплати податків.
Початок 18 століття. Розпалювалася Північна війна (1700 - 1721) між Російським царством і Швецією. В ході військових дій шведи вторглися на територію Речі Посполитої, король Август II Сильний (1670 - 1733) був позбавлений влади, а на трон звели Станіслава Лещинського (1677 - 1766), ставленика шведів. У цей період Міхал-Сервацій Вишневецький (1680 - 1744), останній з роду Вишневецьких, прийняв рішення приєднатися зі своїми військами до Лещинського, що серйозним чином позначилося на долі князя, проти якого налаштувався Петро I, раніше вважав, що рід Вишневецьких прийме його сторону в розгортавщийся війні. У 1709 році Міхал-Сервацій був узятий в полон, після чого його тримали в ув'язненні в Глухові, звідки князю вдалося втекти, після чого він виїхав за кордон, подалі від військових негараздів.
-----
1653 год. 1666 год. 1667 год. Татарское нападение.
1672 год. В ходе начального этапа Польско-турецкой войны (1672 - 1676) Вишневец был разрушен турецко-татарскими войсками.
1675 год. В ходе нового этапа Польско-турецкой войны (1672 - 1676 годов) турецкий паша Ибрагим Шишман начал масштабное наступление на Львов. Под его командованием было 20 - 30 000 турок и около 30 000 татар. Эти силы начали опустошать Подолье. Под сильный удар попали и Вишневец. Турецко-татарские войска захватили город и замок и основательно разрушили их.
1677 год. Чтобы ликвидировать последствия турецко-татарского погрома король Речи Посполитой Ян III Собеский (1629 - 1696) освободил Вишневец на 12 лет от уплаты налогов.
Начало 18 века. Разгоралась Северная война (1700 - 1721) между Российским царством и Швецией. В ходе военных действий шведы вторглись на территорию Речи Посполитой, король Август II Сильный (1670 - 1733) был низложен, а на трон возвели Станислава Лещинского (1677 - 1766), ставленника шведов. В этот период Михал-Серваций Вишневецкий (1680 - 1744), последний из рода Вишневецких, принял решение присоединиться со своими войсками к Лещинскому, что серьёзным образом сказалось на судьбе князя, против которого настроился Пётр I, ранее считавший, что род Вишневецких примет его сторону в разгоревшейся войне. В 1709 году Михал-Серваций был взят в плен, после чего его держали в заточении в Глухове, откуда князю удалось сбежать, после чего он уехал за границу, подальше от военных неурядиц.
Відомо, що в 1705 році Вишневецький замок був сильно зруйнований. Ймовірно, руйнування резиденції Вішневекіх носило характер акту відплати за те, що Міхал-Сервацій виступив проти Петра I.
1716 - 1720 роки. Міхал-Сервацій, що зумів помиритися з королем Августом II, повертається в Вишнівець. Намагаючись підняти замковий комплекс з руїн, Князь починає масштабну перебудову старого замку з метою перетворити укріплений форпост, що втратив своє колишнє оборонне значення, в розкішний палац. В результаті будівельних робіт в південній частині комплексу, над крутим спуском до річки, був побудований палац, що складається з декількох обсягів - головного корпусу і 2-х бічних флігелів (за іншою версією палац спочатку був побудований як цільне споруда). Секції палацу створювали перед головним фасадом курдонер (парадний двір перед будівлею), де був влаштований партерний парк.
Палац мав симетричну П-подібну композицію, фасади якої урізноманітнили осьові і кутові ризаліти. Будинок був двоповерховий і лише в ризалитах були влаштовані три поверхи. Фасади які виходили в курдонер палацу були прикрашені портиками (без фронтонів) тосканського ордеру. Центральну частину будівлі з парадним входом вінчав трикутний фронтон з пишним ліпленням в його внутрішньому полі (бубні). Стіни по першому ярусу були прикрашені рустом.
Збоку від палацу, праворуч від його головного фасаду, був розбитий парк, що розташувався на 2-х терасах. Розташування парку збоку від палацу не було типовим планувальним рішенням того часу. Найчастіше господарські будівлі, партер перед палацом, будівлі палацу і парк, розташований за ними, - всі ці структурні частини одного комплексу шикувалися вздовж однієї осі. Однак у Вишнівці таку схему було неможливо реалізувати, оскільки палац був зведений на схилі річки і за його спорудженням місця для парку було явно недостатньо, тому парк розбили збоку, паралельно головним будівлям.
-----
Известно, что в 1705 году Вишневецкий замок был сильно разрушен. Вероятно, разрушение резиденции Вишневеких носило характер акта возмездия за то, что Михал-Серваций выступил против Петра I.
1716 - 1720 годы. Михал-Серваций, сумевший помириться с королём Августом II, возвращается в Вишневец. Стараясь поднять замковый комплекс из руин, Князь начинает масштабную перестройку старого замка с целью превратить укреплённый форпост, потерявший своё былое оборонное значение, в роскошный дворец. В итоге строительных работ в южной части комплекса, над крутым спуском к реке, был построен дворец, состоящий из нескольких объёмов - главного корпуса и 2-х боковых флигелей (по другой версии дворец изначально был построен как цельное сооружение). Секции дворца создавали перед главным фасадом курдонер (парадный двор перед зданием), где был устроен партерный парк.
Дворец представлял собой симметричную П-образную композицию, фасады которой разнообразили осевые и угловые ризалиты. Здание было двухэтажным и лишь в ризалитах были устроены три этажа. Выходившие в курдонер фасады дворца были украшены портиками (без фронтонов) тосканского ордера. Центральную часть здания с парадным входом венчал треугольный фронтон с пышной лепкой в его внутреннем поле (тимпане). Стены по первому ярусу были украшены рустом.
Сбоку от дворца, справа от его главного фасада, был разбит парк, расположившийся на 2-х террасах. Расположение парка сбоку от дворца не было типичным планировочным решением того времени. Зачастую хозяйственные постройки, партер перед дворцом, здания дворца и парк, расположенный за ними, - все эти структурные части одного комплекса выстраивались вдоль одной оси. Однако в Вишневце такую схему было невозможно реализовать, поскольку дворец был возведён на склоне реки и за его сооружением места для парка было явно недостаточно, потому парк разбили сбоку, параллельно главным строениям.
Весь комплекс будівель оточувала огорожа, в якій були влаштовані двоє воріт - арочні споруди на двох пілонах, зведені в стилі бароко і класицизму.
Новозведенний палацовий комплекс вписався в межі старих бастіонних укріплень - таке поєднання старих фортифікацій і нових будівель палацу було широко поширене в Італії, де палаци всередині старих замків так і називали «palazzo in fortezza» (буквально - «палац у фортеці»). Ім'я автора проекту палацу нам не відомо. За однією версією до створення палацу у Вишнівці міг докласти руку і сам Міхал-Сервацій. Відомо, що князь вивчав архітектуру під час перебування за кордоном, ймовірно, займався і проектуванням. Ідеї, почерпнуті в Європі, він міг втілити в проекті свого родового маєтку. Окремі дослідники вважають, що палац у Вишнівці будувався під впливом французької школи палацової архітектури.
-----
Весь комплекс построек окружала ограда, в которой были устроены двое ворот - арочные сооружения на двух пилонах, возведённые в стиле барокко и классицизма.
Нововозведенный дворцовый комплекс вписался в границы старых бастионных укреплений - такое сочетание старых фортификаций и новых зданий дворца было широко распространено в Италии, где дворцы внутри старых замков так и называли «palazzo in fortezza» (буквально - «дворец в крепости»). Имя автора проекта дворца нам не известно. По одной версии к созданию дворца в Вишневце мог приложить руку и сам Михал-Серваций. Известно, что князь изучал архитектуру во время пребывания за границей, вероятно, занимался и проектированием. Идеи, почерпнутые в Европе, он мог воплотить в проекте своего родового имения. Отдельные исследователи считают, что дворец в Вишневце строился под влиянием французской школы дворцовой архитектуры.
У цей період на підзамче знаходилися руїни монастиря, зруйнованого ще козаками. На місці цих руїн при Михалє-Сервація було розпочато будівництво нового монастиря з величним костелом. Будівельними роботами керував майор королівських військ Якуб Бланже Депре (? - 1724). Хроніка того часу зазначає, що 8 червня 1720 року «почали підніматися вгору стіни зруйнованої святині». Якуба, як архітектора, який працював в той період у Вишнівці, так само вважають одним з можливих авторів проекту нового палацового комплексу.
Є згадки про те, що при Михалє-Сервації проводилися роботи і по модернізації (або відновлення) замкових укріплень. Однозначно можна стверджувати, що перебудований замок не втратив статус оборонного об'єкта - тут аж до 1760 року тримали гарнізон, на утримання якого щорічно витрачали 2752 злотих.
Міхал-Сервацій, який отримав у спадок від предків замкову бібліотеку, доклав чимало зусиль, щоб перетворити її на справжню скарбницю цінних літературних трудів. Князь, відомий бібліофіл і літератор, постійно поповнював колекцію книг цікавими, переважно західноєвропейськими, виданнями. У палаці діяв театр, для якого так само закуповувалося безліч передовий тематичної літератури. Бібліотека активно поповнювалася в 1730-х роках і до 1740-х років вона налічувала близько 1400 різних видань.
-----
В этот период на подзамче находились руины монастыря, разрушенного ещё казаками. На месте этих руин при Михале-Сервацие было начато строительство нового монастыря с величественным костёлом. Строительными работами руководил майор королевских войск Якуб Бланже Депре (? - 1724). Хроника того времени отмечает, что 8 июня 1720 года «начали подниматься вверх стены разрушенной святыни». Якуба, как архитектора, который работал в тот период в Вишневце, так же считают одним из вероятных авторов проекта нового дворцового комплекса.
Есть упоминания о том, что при Михале-Сервацие проводились работы и по модернизации (или восстановлению) замковых укреплений. Однозначно можно утверждать, что перестроенный замок не утратил статус оборонного объекта - здесь вплоть до 1760 года держали гарнизон, на содержание которого ежегодно тратили 2752 злотых.
Михал-Серваций, получивший в наследство от предков замковую библиотеку, приложил немало усилий, чтобы превратить её в настоящую сокровищницу ценных литературных трудов. Князь, известный библиофил и литератор, постоянно пополнял коллекцию книг интересными, преимущественно западноевропейскими, изданиями. Во дворце действовал театр, для которого так же закупалось множество передовой тематической литературы. Библиотека активно пополнялась в 1730-х годах и к 1740-м годам она насчитывала около 1400 различных изданий.
Далі буде.../Продолжение следует...
Джерело/источник:
Джерело/источник:
http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/zamok-vishnevec
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143).
Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
-----
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143).
Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту"Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
Також допомогти проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON./
Также помочь проекту "Украинские Памятники Архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON.
ну как то так =))
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...
Тип споруди: замок, що послужив основою для палацового комплексу
Так само відомий як:
- Замок у селіщі Вишнівець / Вишневець (укр.)
- Вишневецький палацовий комплекс (рус.)
- Вишнівецький замок / палац (укр.)
Перший етап будівництва: кінець 15 - початок 16 століття
Останній етап будівництва: кінець 18 століття
-----
Тип сооружения: замок, послуживший основой для дворцового комплекса
Так же известен как:
- Замок в поселке Вишневец / Вишневец (рус.)
- Вишневецкий дворцовый комплекс (рус.)
- Вишневецкий замок / дворец (рус.)
Первый этап строительства: конец 15 - начало 16 века
Последний этап строительства: конец 18 века
1494 рік. Старий Вишнівець (нині село на правому березі річки Горинь), разом з розташованим там замком, був повністю зруйнований під час татарського нападу. Після руйнування старого замку князь Михайло Васильович Вишневецький (? - 1516/1517), вирішує не відновлювати знову знищені укріплення. Замість цього він починає будувати новий замок на новому місці. Як територія для зведення нового замка був обраний крутий схил лівого берега річки Горинь. Тут в кінці 15 століття був побудований новий Вишневецький замок, який став на кілька століть головною резиденцією знаменитого роду Вишневецьких. Немає ніякої інформації про те, як виглядало це укріплення на ранніх етапах свого розвитку.
28 квітня 1512 року. Відбулася знаменита Битва під Лопушним (так само відома під назвою «Битва під Вишнівцем»). Під час цієї битви об'єднані польсько-литовські війська під командуванням Костянтина Острозького (1460 - 1530) і гетьмана коронного Миколи Кам'янецького розбили великі сили татар, які поверталися до Криму після спустошливих набігів. Сили татар налічували близько 10 000 вояків. Поляки і литовці привели на поле бою близько 6000 вояків (близько 2 000 литовсько-руського ополчення, майже 4 000 польської кінноти + рота польської піхоти). У цій битві полягло близько 5 000 татар, але частини пошарпаного татарського війська все ж повернулася до Криму. У бою проти татар брав участь і Михайло Васильович Вишневецький зі своїми синами, про що повідомляє «Хроніка Литовська і Жмойтська». У цій же битві відзначився і Ян Тарновський (1488 - 1561), який в 1540-му році заснував Тернопіль.
-----
1494 год. Старый Вишневец (ныне село на правом берегу реки Горынь), вместе с находящимся там замком, был полностью разрушен во время татарского нападения. После разрушения старого замка князь Михаил Васильевич Вишневецкий (? - 1516/1517), решает не восстанавливать уничтоженные укрепления. Вместо этого он начинает строить новый замок на новом месте. В качестве территории для возведения нового замка был выбран крутой склон левого берега реки Горынь. Здесь в конце 15 века был построен новый Вишневецкий замок, ставший на несколько веков главной резиденцией знаменитого рода Вишневецких. Нет никакой информации о том, как выглядело это укрепление на ранних этапах своего развития.
28 апреля 1512 года. Состоялась знаменитая Битва под Лопушным (так же известна под названием «Битва под Вишневцом»). Во время этой битвы объединенные польско-литовские войска под командованием Константина Острожского (1460 - 1530) и гетмана коронного Николая Каменецкого разбили крупные силы татар, возвращавшиеся в Крым после опустошительных набегов. Силы татар насчитывали около 10 000 воинов. Поляки и литовцы привели на поле боя около 6000 воинов (около 2 000 литовско-русского ополчения, около 4 000 польской конницы + рота польской пехоты). В этой битве полегло около 5 000 татар, но части потрёпанного татарского войска всё же вернулась в Крым. В бою против татар принимал участие и Михаил Васильевич Вишневецкий со своими сыновьями, о чём сообщает «Хроника Литовская и Жмойтская». В этой же битве отличился и Ян Тарновский (1488 - 1561), который в 1540-м году основал Тернополь.
16 століття. Вишнівець знаходився неподалік від сумно відомого Чорного Шляху, який активно використовували татари під час своїх нападів на землі Речі Посполитої. Кримчаки неодноразово нападали на Вишнівець, проте в письмових джерелах немає чітких згадок того, що татарам хоч раз вдалося захопити Вишневецький замок. Незважаючи на постійні ворожі набіги, до середини 16 століття Вишнівець зумів набути статусу важливого торгового і військового центру південної Волині.
?. Вишневецький замок (в числі інших володінь) належав знаменитому Дмитру Івановичу Вишневецькому (1516 - 1563), відомому на прізвисько «Байда». В середині 17 століття він заснував на острові Мала Хортиця на Дніпрі фортецю, яка стала його опорною базою в запеклій боротьбі проти турків і татар. Ця фортеця вважається прообразом знаменитої Запорізької Січі, а сам Байда був першим організатором козацького війська. На відміну від попередників, Байда використовував козаків не як допоміжну силу, а як кістяк свого війська.
1530 рік. На просторі між замком і руслом річки була зведена Вознесенська церква, яка надовго стала родовою усипальницею Вишневецьких. При храмі існувало невелике кладовище. Церква, пройшовши через безліч перебудов, дожила до наших днів.
-----
16 века. Вишневец находился неподалёку от печально известного Чёрного Шляха, который активно использовали татары в ходе своих нападений на земли Речи Посполитой. Крымчаки неоднократно нападали на Вишневец, однако в письменных источниках нет чётких упоминаний того, что татарам хоть раз удалось захватить Вишневецкий замок. Несмотря на постоянные вражеские набеги, к середине 16 века Вишневец сумел приобрести статус важного торгового и военного центра южной Волыни.
?. Вишневецкий замок (в числе прочих владений) принадлежал знаменитому Дмитрию Ивановичу Вишневецкому (1516 - 1563), известному по прозвищу «Байда». В середине 17 века он основал на острове Малая Хортица на Днепре крепость, которая стала его опорной базой в ожесточённой борьбе против турок и татар. Эта крепость считается прообразом знаменитой Запорожской Сечи, а сам Байда был первым организатором казацкого войска. В отличие от предшественников, Байда использовал казаков не как вспомогательную силу, а как костяк своего войска.
1530 год. На пространстве между замком и руслом реки была возведена Вознесенская церковь, которая надолго стала родовой усыпальницей Вишневецких. При храме существовало небольшое кладбище. Церковь, пройдя через множество перестроек, дожила до наших дней.
1577 рік. Вишнівець настільки сильно зруйнований татарами, що князь Андрій Вишневецький (? - 1584) був не в змозі сплатити королівський податок. Знадобилося близько 5 років, щоб місто змогло оговтатися від руйнувань.
1593 - 1614 роки. Вишнівець потрапляє під владу Юрія (Єжи) Чарторижского, чоловіка Олександри-Ізабелли Вишневецької (після 1563 - після 1613).
1594 рік. Через Вишнівець проїжджав посланник австрійського імператора Рудольфа II (1552 - 1612) Еріх Ляссота (близько 1560 - 1616), який прямував до козаків. Ляссота в своєму щоденнику відзначив: «Вишнівець, досить значне місто з замком».
1614 рік. Місто виявляється знову під владою роду Вишневецьких після того, як його викуповує Михайло-Корибут Вишневецький (? - 1615/1616/1618).
-----
1577 год. Вишневец настолько сильно разрушен татарами, что князь Андрей Вишневецкий (? - 1584) был не в состоянии уплатить королевский налог. Потребовалось около 5 лет, чтобы город смог оправиться от разрушений.
1593 - 1614 годы. Вишневец попадает под власть Юрия (Ежи) Чарторыжского, мужа Александры-Изабеллы Вишневецкой (после 1563 - после 1613).
1594 год. Через Вишневец проезжал посланник австрийского императора Рудольфа II (1552 - 1612) Эрих Ляссота (около 1560 - 1616), направлявшийся к казакам. Ляссота в своём дневнике отметил: «Вишневец, довольно значительный город с замком».
1614 год. Город оказывается снова под властью рода Вишневецких после того, как его выкупает Михаил-Корибут Вишневецкий (? - 1615/1616/1618).
1640 рік. Князь Єремія (Ярема) Вишневецький (1612 - 1651) починає масштабну перебудову і модернізацію старого замку. Удосконалення артилерії поставило хрест на розвитку замкової архітектури, що спирається на високі стіни і башти. У цей період куди більш актуальними стають зміцнення, зведені за бастіонної схемою. Якраз бастіонна схема укріплень і була взята за основу під час радикальної перебудови Вишневецького замку. З південного боку підходи до замку були прикриті крутим схилом берега річки, а з заходу, півночі і сходу зміцнення були захищені глибоким ровом і бастіонними фортифікаціями.
Новий замок був квадратним в плані, на його чотирьох кутах були зведені потужні бастіони. По центру західної, північної та східної куртин були влаштовані ворота, що ведуть на великий замковий двір. Двір замку по периметру був забудований житловими і господарськими спорудами. Головною будівлею внутрішнього двору твердині став замковий палац, розташований, ймовірно, біля південної стіни укріплень (в тому місці, де нині знаходиться головний корпус палацу 18 століття).
Західні і північні ворота замку захищали равеліни - укріплення трикутної в плані форми, які розмістилися між двома бастіонами твердині, прикривши собою ворота.
Зі східного боку замку до нього примикало підзамче (вважається, що підзамче з'явилося в 1-ій половині 17 століття) - велика територія, захищена своїми власними бастіонними укріпленнями. У 1640-х роках Єремія Вишневецький побудував на території підзамче Монастир Кармелітів, головною спорудою якого став кам'яний Костел Святого Михайла.
-----
1640 год. Князь Иеремия (Ярема) Вишневецкий (1612 - 1651) начинает масштабную перестройку и модернизации старого замка. Совершенствование артиллерии поставило крест на развитии замковой архитектуры, опирающейся на высокие стены и башни. В этот период куда более актуальными становятся укрепления, возведённые по бастионной схеме. Как раз бастионная схема укреплений и была взята за основу во время радикальной перестройки Вишневецкого замка. С южной стороны подходы к замку были прикрыты крутым склоном берега реки, а с запада, севера и востока укрепления были защищены глубоким рвом и бастионными фортификациями.
Новый замок был квадратным в плане, на его четырёх углах были возведены мощные бастионы. По центру западной, северной и восточной куртин были устроены ворота, ведущие на обширный замковый двор. Двор замка по периметру был застроен жилыми и хозяйственными сооружениями. Главным строением внутреннего двора твердыни стал замковый дворец, расположенный, вероятно, у южной стены укреплений (в том месте, где ныне находится главный корпус дворца 18 века).
Западные и северные ворота замка защищали равелины - укрепления треугольной в плане формы, которые разместились между двумя бастионами твердыни, прикрыв собой ворота.
С восточной стороны замка к нему примыкало подзамче (считается, что подзамче появилось в 1-ой половине 17 века) - обширная территория, защищённая своими собственными бастионными укреплениями. В 1640-х годах Иеремия Вишневецкий построил на территории подзамче Монастырь Кармелитов, главным сооружением которого стал каменный Костёл Святого Михаила.
Середина 17 століття. Французький інженер і військовий картограф Гійом Левассер де Боплан (близько 1595 - 1685), що знаходиться на польській службі, схематично зазначив на своєму «Спеціальному і докладному плані Україна» укріплення Вишневця.
1648 рік. В ході першого етапу повстання під керівництвом Богдана Хмельницького, Вишнівець разом із замком був захоплений і зруйнований козацькими військами (Максима Кривоноса?). Тоді ж був зруйнований і монастир кармелітів. Замок був захоплений відносно легко, оскільки в той момент там не було гарнізону.
1649 рік. Після укладення Зборівського мирного договору (18 серпня 1649) між Богданом Хмельницьким і королем Речі Посполитої Яном II Казимиром (1609 - тисяча шістсот сімдесят дві) татари (колишні союзники козаків, що зрадили Хмельницького у Час Зборівської битви) поверталися до Криму, грабуючи і руйнуючи міста і села на своєму шляху. Вишнівець, не залишений татарами без уваги, піддався нових руйнувань і знову був розграбований.
1651 рік. В ході нового етапу Національно-визвольної війни козаки, що йдуть на Берестечко, знову захоплюють місто і замок. Чекаючи свого союзника, Кримського хана, Богдан Хмельницький розташував свій табір біля села Колодне, неподалік від Вишневця. Після чергового зрадництва татар в битві під Берестечком (28 червня - 10 липень 1651) Богдан Хмельницький був полонений своїми колишніми союзниками. Саме у Вишневецькому замку татари тримали Хмельницького в полоні, поки не отримали (в кінці липня?) за нього викуп.
-----
Середина 17 века. Французский инженер и военный картограф Гийом Левассер де Боплан (около 1595 - 1685), находящийся на польской службе, схематически отметил на своём «Специальном и подробном плане Украины» укрепления Вишневца.
1648 год. В ходе первого этапа восстания под руководством Богдана Хмельницкого, Вишневец вместе с замком был захвачен и разрушен казацкими войсками (Максима Кривоноса?). Тогда же был разрушен и монастырь кармелитов. Замок был захвачен относительно легко, поскольку в тот момент там не было гарнизона.
1649 год. После заключения Зборовского мирного договора (18 августа 1649) между Богданом Хмельницким и королём Речи Посполитой Яном II Казимиром (1609 - 1672) татары (бывшие союзники казаков, предавшие Хмельницкого во Время Зборовской битвы) возвращались в Крым, грабя и разрушая города и сёла на своём пути. Вишневец, не оставленный татарами без внимания, подвергся новым разрушениям и снова был разграблен.
1651 год. В ходе нового этапа Национально-освободительной войны казаки, идущие на Берестечко, снова захватывают город и замок. Поджидая своего союзника, Крымского хана, Богдан Хмельницкий расположил свой лагерь у села Колодное, неподалёку от Вишневца. После очередного предательства татар в битве под Берестечком (28 июня - 10 июля 1651) Богдан Хмельницкий был пленён своими бывшими союзниками. Именно в Вишневецком замке татары держали Хмельницкого в плену, пока не получили (в конце июля?) за него выкуп.
1653 рік. 1666 рік. 1667 рік. Татарський напад.
1672 рік. В ході початкового етапу Польсько-турецької війни (1672 - 1676) Вишнівець був зруйнований турецько-татарськими військами.
1675 рік. В ході нового етапу Польсько-турецької війни (1672 - 1676 років) турецький паша Ібрагім Шишман почав масштабний наступ на Львів. Під його командуванням було 20 - 30 000 турків і близько 30 000 татар. Ці сили почали спустошувати Поділля. Під міцьний удар потрапив і Вишнівець. Турецько-татарські війська захопили місто і замок і грунтовно зруйнували їх.
1677 рік. Щоб ліквідувати наслідки турецько-татарського погрому король Речі Посполитої Ян III Собеський (1629 - 1696) звільнив Вишнівець на 12 років від сплати податків.
Початок 18 століття. Розпалювалася Північна війна (1700 - 1721) між Російським царством і Швецією. В ході військових дій шведи вторглися на територію Речі Посполитої, король Август II Сильний (1670 - 1733) був позбавлений влади, а на трон звели Станіслава Лещинського (1677 - 1766), ставленика шведів. У цей період Міхал-Сервацій Вишневецький (1680 - 1744), останній з роду Вишневецьких, прийняв рішення приєднатися зі своїми військами до Лещинського, що серйозним чином позначилося на долі князя, проти якого налаштувався Петро I, раніше вважав, що рід Вишневецьких прийме його сторону в розгортавщийся війні. У 1709 році Міхал-Сервацій був узятий в полон, після чого його тримали в ув'язненні в Глухові, звідки князю вдалося втекти, після чого він виїхав за кордон, подалі від військових негараздів.
-----
1653 год. 1666 год. 1667 год. Татарское нападение.
1672 год. В ходе начального этапа Польско-турецкой войны (1672 - 1676) Вишневец был разрушен турецко-татарскими войсками.
1675 год. В ходе нового этапа Польско-турецкой войны (1672 - 1676 годов) турецкий паша Ибрагим Шишман начал масштабное наступление на Львов. Под его командованием было 20 - 30 000 турок и около 30 000 татар. Эти силы начали опустошать Подолье. Под сильный удар попали и Вишневец. Турецко-татарские войска захватили город и замок и основательно разрушили их.
1677 год. Чтобы ликвидировать последствия турецко-татарского погрома король Речи Посполитой Ян III Собеский (1629 - 1696) освободил Вишневец на 12 лет от уплаты налогов.
Начало 18 века. Разгоралась Северная война (1700 - 1721) между Российским царством и Швецией. В ходе военных действий шведы вторглись на территорию Речи Посполитой, король Август II Сильный (1670 - 1733) был низложен, а на трон возвели Станислава Лещинского (1677 - 1766), ставленника шведов. В этот период Михал-Серваций Вишневецкий (1680 - 1744), последний из рода Вишневецких, принял решение присоединиться со своими войсками к Лещинскому, что серьёзным образом сказалось на судьбе князя, против которого настроился Пётр I, ранее считавший, что род Вишневецких примет его сторону в разгоревшейся войне. В 1709 году Михал-Серваций был взят в плен, после чего его держали в заточении в Глухове, откуда князю удалось сбежать, после чего он уехал за границу, подальше от военных неурядиц.
Відомо, що в 1705 році Вишневецький замок був сильно зруйнований. Ймовірно, руйнування резиденції Вішневекіх носило характер акту відплати за те, що Міхал-Сервацій виступив проти Петра I.
1716 - 1720 роки. Міхал-Сервацій, що зумів помиритися з королем Августом II, повертається в Вишнівець. Намагаючись підняти замковий комплекс з руїн, Князь починає масштабну перебудову старого замку з метою перетворити укріплений форпост, що втратив своє колишнє оборонне значення, в розкішний палац. В результаті будівельних робіт в південній частині комплексу, над крутим спуском до річки, був побудований палац, що складається з декількох обсягів - головного корпусу і 2-х бічних флігелів (за іншою версією палац спочатку був побудований як цільне споруда). Секції палацу створювали перед головним фасадом курдонер (парадний двір перед будівлею), де був влаштований партерний парк.
Палац мав симетричну П-подібну композицію, фасади якої урізноманітнили осьові і кутові ризаліти. Будинок був двоповерховий і лише в ризалитах були влаштовані три поверхи. Фасади які виходили в курдонер палацу були прикрашені портиками (без фронтонів) тосканського ордеру. Центральну частину будівлі з парадним входом вінчав трикутний фронтон з пишним ліпленням в його внутрішньому полі (бубні). Стіни по першому ярусу були прикрашені рустом.
Збоку від палацу, праворуч від його головного фасаду, був розбитий парк, що розташувався на 2-х терасах. Розташування парку збоку від палацу не було типовим планувальним рішенням того часу. Найчастіше господарські будівлі, партер перед палацом, будівлі палацу і парк, розташований за ними, - всі ці структурні частини одного комплексу шикувалися вздовж однієї осі. Однак у Вишнівці таку схему було неможливо реалізувати, оскільки палац був зведений на схилі річки і за його спорудженням місця для парку було явно недостатньо, тому парк розбили збоку, паралельно головним будівлям.
-----
Известно, что в 1705 году Вишневецкий замок был сильно разрушен. Вероятно, разрушение резиденции Вишневеких носило характер акта возмездия за то, что Михал-Серваций выступил против Петра I.
1716 - 1720 годы. Михал-Серваций, сумевший помириться с королём Августом II, возвращается в Вишневец. Стараясь поднять замковый комплекс из руин, Князь начинает масштабную перестройку старого замка с целью превратить укреплённый форпост, потерявший своё былое оборонное значение, в роскошный дворец. В итоге строительных работ в южной части комплекса, над крутым спуском к реке, был построен дворец, состоящий из нескольких объёмов - главного корпуса и 2-х боковых флигелей (по другой версии дворец изначально был построен как цельное сооружение). Секции дворца создавали перед главным фасадом курдонер (парадный двор перед зданием), где был устроен партерный парк.
Дворец представлял собой симметричную П-образную композицию, фасады которой разнообразили осевые и угловые ризалиты. Здание было двухэтажным и лишь в ризалитах были устроены три этажа. Выходившие в курдонер фасады дворца были украшены портиками (без фронтонов) тосканского ордера. Центральную часть здания с парадным входом венчал треугольный фронтон с пышной лепкой в его внутреннем поле (тимпане). Стены по первому ярусу были украшены рустом.
Сбоку от дворца, справа от его главного фасада, был разбит парк, расположившийся на 2-х террасах. Расположение парка сбоку от дворца не было типичным планировочным решением того времени. Зачастую хозяйственные постройки, партер перед дворцом, здания дворца и парк, расположенный за ними, - все эти структурные части одного комплекса выстраивались вдоль одной оси. Однако в Вишневце такую схему было невозможно реализовать, поскольку дворец был возведён на склоне реки и за его сооружением места для парка было явно недостаточно, потому парк разбили сбоку, параллельно главным строениям.
Весь комплекс будівель оточувала огорожа, в якій були влаштовані двоє воріт - арочні споруди на двох пілонах, зведені в стилі бароко і класицизму.
Новозведенний палацовий комплекс вписався в межі старих бастіонних укріплень - таке поєднання старих фортифікацій і нових будівель палацу було широко поширене в Італії, де палаци всередині старих замків так і називали «palazzo in fortezza» (буквально - «палац у фортеці»). Ім'я автора проекту палацу нам не відомо. За однією версією до створення палацу у Вишнівці міг докласти руку і сам Міхал-Сервацій. Відомо, що князь вивчав архітектуру під час перебування за кордоном, ймовірно, займався і проектуванням. Ідеї, почерпнуті в Європі, він міг втілити в проекті свого родового маєтку. Окремі дослідники вважають, що палац у Вишнівці будувався під впливом французької школи палацової архітектури.
-----
Весь комплекс построек окружала ограда, в которой были устроены двое ворот - арочные сооружения на двух пилонах, возведённые в стиле барокко и классицизма.
Нововозведенный дворцовый комплекс вписался в границы старых бастионных укреплений - такое сочетание старых фортификаций и новых зданий дворца было широко распространено в Италии, где дворцы внутри старых замков так и называли «palazzo in fortezza» (буквально - «дворец в крепости»). Имя автора проекта дворца нам не известно. По одной версии к созданию дворца в Вишневце мог приложить руку и сам Михал-Серваций. Известно, что князь изучал архитектуру во время пребывания за границей, вероятно, занимался и проектированием. Идеи, почерпнутые в Европе, он мог воплотить в проекте своего родового имения. Отдельные исследователи считают, что дворец в Вишневце строился под влиянием французской школы дворцовой архитектуры.
У цей період на підзамче знаходилися руїни монастиря, зруйнованого ще козаками. На місці цих руїн при Михалє-Сервація було розпочато будівництво нового монастиря з величним костелом. Будівельними роботами керував майор королівських військ Якуб Бланже Депре (? - 1724). Хроніка того часу зазначає, що 8 червня 1720 року «почали підніматися вгору стіни зруйнованої святині». Якуба, як архітектора, який працював в той період у Вишнівці, так само вважають одним з можливих авторів проекту нового палацового комплексу.
Є згадки про те, що при Михалє-Сервації проводилися роботи і по модернізації (або відновлення) замкових укріплень. Однозначно можна стверджувати, що перебудований замок не втратив статус оборонного об'єкта - тут аж до 1760 року тримали гарнізон, на утримання якого щорічно витрачали 2752 злотих.
Міхал-Сервацій, який отримав у спадок від предків замкову бібліотеку, доклав чимало зусиль, щоб перетворити її на справжню скарбницю цінних літературних трудів. Князь, відомий бібліофіл і літератор, постійно поповнював колекцію книг цікавими, переважно західноєвропейськими, виданнями. У палаці діяв театр, для якого так само закуповувалося безліч передовий тематичної літератури. Бібліотека активно поповнювалася в 1730-х роках і до 1740-х років вона налічувала близько 1400 різних видань.
-----
В этот период на подзамче находились руины монастыря, разрушенного ещё казаками. На месте этих руин при Михале-Сервацие было начато строительство нового монастыря с величественным костёлом. Строительными работами руководил майор королевских войск Якуб Бланже Депре (? - 1724). Хроника того времени отмечает, что 8 июня 1720 года «начали подниматься вверх стены разрушенной святыни». Якуба, как архитектора, который работал в тот период в Вишневце, так же считают одним из вероятных авторов проекта нового дворцового комплекса.
Есть упоминания о том, что при Михале-Сервацие проводились работы и по модернизации (или восстановлению) замковых укреплений. Однозначно можно утверждать, что перестроенный замок не утратил статус оборонного объекта - здесь вплоть до 1760 года держали гарнизон, на содержание которого ежегодно тратили 2752 злотых.
Михал-Серваций, получивший в наследство от предков замковую библиотеку, приложил немало усилий, чтобы превратить её в настоящую сокровищницу ценных литературных трудов. Князь, известный библиофил и литератор, постоянно пополнял коллекцию книг интересными, преимущественно западноевропейскими, изданиями. Во дворце действовал театр, для которого так же закупалось множество передовой тематической литературы. Библиотека активно пополнялась в 1730-х годах и к 1740-м годам она насчитывала около 1400 различных изданий.
Далі буде.../Продолжение следует...
Джерело/источник:
Джерело/источник:
http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/zamok-vishnevec
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Моя карта Приватбанку (5363 5426 0205 1337). Для підтримки друзями з поза меж України, доларова карта (5168 7423 3624 9143).
Дякую всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
-----
Если Вы имеете желание, и самое главное имеете на это возможность, то можете присоединиться к финансированию проекта. Нам очень приятна и дорога Ваша поддержка. Моя карта Приватбанка (5363 5426 0205 1337). Для поддержки друзьями из за пределов Украины, долларовая карта (5168 7423 3624 9143).
Спасибо всем не равнодушным к нашему Архитектурному наследию и нашему проекту"Архітектурні Пам'ятки Украіїні. Спадщина.”.
Також допомогти проекту "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина" ви можете через систему PATREON./
Также помочь проекту "Украинские Памятники Архитектуры. Наследие" вы можете через систему PATREON.
ну как то так =))