Я захожу в бузок розпушений

[kulupa]

Я захожу в бузок розпушений,
Наливаю дитинство в скляночку,
В світ розкритий дивлюсь - не змушуйте
Закривать у вікні фіраночки!
Я сама собі Світ і Пам’ятник,
І сама собі я - Імперія,
Розгойдався життєвий маятник
Від наївності до містерії .
У дібровах бузкових затишних
Солов’ ї вчать своє сольфеджіо
І розгойдують дзвони Всесвіту -
Це щороку Весна підтверджує.
Я не вірю, що стану мертвою -
Я наїлась травневих ласощів!
Назбираю бузкові вервиці ,
Розчинюся у його пахощах.
І відроджена вип ю день до дна,
Медовим бузком зацілована,
Я щасливо і вічно житиму!
***************************
Поки струмінь бузковий битиме…
Ольга Кроншевська 01.05.15



Фото мое.
Киев. Ботаника. 2009