Після перерви...
Я ще живий! І це добре...
За час, що пройшов після попереднього запису, стільки змінилось! Той самий Тарханкут, ніби то, перестав бути українським...
Скажу одну крамольну річ. Мене особисто (напевно, як і багатьох з українців) приналежність Тарханкуту, як і Криму в цілому, раніше не дуже хвилювала. Напевно, так само, як приналежність Карпат або річки Сіверський Донець. Про себе я визначав Крим, як не зовсім українську землю. Мабуть із цим пов'язаний той феномен, що втрата Криму не була сприйнята, як фактичний початок війни з Росією.
Але те, як це відбулося, змінило всі акценти. Брати перетворились на "братків", друзі - на ворогів. Сторіччя імперської пропаганди зійшли у свисток - нема вже братських народів. Раша гудбай!
Вихід українців на Майдан у листопаді 2013 року був спрямований не проти Росії, а проти кримінальної влади в Україні, проти Януковича. І коли якимось чудом українцям вдалося скинути цю ницу істоту, з'явились "братки", які, скориставшись моментом, встромили "братській" Україні ножа в спину. На жаль, українців підвів їх невиправний романтизм. Уважне вивчення історії Росії показує, що для цієї країни нічого екстраординарного не відбулося. Ще починаючи з часів т.зв. Боголюбського по відношенню до Руси-України здійснюється підла політика підступного знищення та асиміляції. Фактично вона не змінилась.
На початку Революції Гідності до мене звернулись друзі з Харкова (сайт "Майдан") з пропозицією підготувати невеличкі репортажі, проілюструвавши їх своїми відео. Так я був "втягнутий" у ці події, хоча й приймав в них участь швидше, як простий спостерігач. Так протягом 4 місяців було підготовлено 39 відео, які я розташував в хронологічному порядку у вигляді списку відтворення:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLkUnNza5HQV37auAB5ccsNnALzdws3h9U
Не всі вони рівнозначні. Я взагалі не кіношник, а звичайний аматор. Багато що залишилось "за кадром"... Саме тому я вирішив заново переглянути всі свої фото та відео, щоби скласти останній - 40-й відео-ролік з кадрів, що не ввійшли у список. На щастя в мене з'явилась можливість це зробити спокійно - на дачі. Під час цієї роботи, яка вочевидь займе не один місяць, я буду викладати свої власні спостереження й думки з цього приводу. Не обіцяю ніяких сенсацій. Крім того, не слід забувати відому притчу про слона й мудреців. Напевно, я тільки доторкнувся до ноги цього "слона".
За час, що пройшов після попереднього запису, стільки змінилось! Той самий Тарханкут, ніби то, перестав бути українським...
Скажу одну крамольну річ. Мене особисто (напевно, як і багатьох з українців) приналежність Тарханкуту, як і Криму в цілому, раніше не дуже хвилювала. Напевно, так само, як приналежність Карпат або річки Сіверський Донець. Про себе я визначав Крим, як не зовсім українську землю. Мабуть із цим пов'язаний той феномен, що втрата Криму не була сприйнята, як фактичний початок війни з Росією.
Але те, як це відбулося, змінило всі акценти. Брати перетворились на "братків", друзі - на ворогів. Сторіччя імперської пропаганди зійшли у свисток - нема вже братських народів. Раша гудбай!
Вихід українців на Майдан у листопаді 2013 року був спрямований не проти Росії, а проти кримінальної влади в Україні, проти Януковича. І коли якимось чудом українцям вдалося скинути цю ницу істоту, з'явились "братки", які, скориставшись моментом, встромили "братській" Україні ножа в спину. На жаль, українців підвів їх невиправний романтизм. Уважне вивчення історії Росії показує, що для цієї країни нічого екстраординарного не відбулося. Ще починаючи з часів т.зв. Боголюбського по відношенню до Руси-України здійснюється підла політика підступного знищення та асиміляції. Фактично вона не змінилась.
На початку Революції Гідності до мене звернулись друзі з Харкова (сайт "Майдан") з пропозицією підготувати невеличкі репортажі, проілюструвавши їх своїми відео. Так я був "втягнутий" у ці події, хоча й приймав в них участь швидше, як простий спостерігач. Так протягом 4 місяців було підготовлено 39 відео, які я розташував в хронологічному порядку у вигляді списку відтворення:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLkUnNza5HQV37auAB5ccsNnALzdws3h9U
Не всі вони рівнозначні. Я взагалі не кіношник, а звичайний аматор. Багато що залишилось "за кадром"... Саме тому я вирішив заново переглянути всі свої фото та відео, щоби скласти останній - 40-й відео-ролік з кадрів, що не ввійшли у список. На щастя в мене з'явилась можливість це зробити спокійно - на дачі. Під час цієї роботи, яка вочевидь займе не один місяць, я буду викладати свої власні спостереження й думки з цього приводу. Не обіцяю ніяких сенсацій. Крім того, не слід забувати відому притчу про слона й мудреців. Напевно, я тільки доторкнувся до ноги цього "слона".