deep blue.

May 22, 2008 21:54

гімалайські мантри, що вже не знати коли й звідки прийшли до мене, прекрасні.
пошук драйверів на сєтєвуху зайобує.
витрачаю гроші на вітер на бісер, але часу вистачає лише шоб сплести 3 см фєньки за уривок обідньої перерви.
потопаючі ідеї й образи загусли в тягучій живиці спеки.
спека досконала. вона спиняє рух. метушню. поспіх. думки.
вона своїми напівпрозорими гарячими пальцями на схилі багатотонного камінного дня дає життя послідовностям нулів і одиничок, що линуть з колонок гімалайськими мантрами і хвилями спокою...

ни о чём, жара, фигня, треп

Previous post Next post
Up