Чому приречена Тимошенко
Про провальний та безглуздий виступ самопроголошеного лідера самопроголошеної "демократичної" опозиції Юлії Тимошенко на День Незалежності написано вже багато, в тому числі й тими, хто має заслужене право на критику. При цьому багато в чому розумні підходи авторів (Володимира Цибулька про віртуальність БЮТу-2 у вигляді НКЗУ або Олександра Черненка про поточну недієздатності підлеглих Турівській структур) так і залишаються поверхневими через особливу інтелігентность експертів. Критики ходять усе довкола, навмисне схиляючись перед особистісними характеристиками леді Ю. Відносини з нею для них, мабуть, набагато цінніше об'єктивної істини про повну зужитість усіх пов'язаних з газовою принцесою політичних ініціатив.
Дійсний стан справ з найближчими перспективами Тимошенко виглядає набагато безнадійніше. Виною тому є сама Юлія Володимирівна, її команда і ряд узятих ними зовнішньополітичних зобов'язань.
Виступ від 24 серпня виявив ідеологічну безпорадність БЮТу. Він такий же ніякий, як і проросійський БлЯ (правлячий блок Януковича).
Замість того щоб надати виборцям чіткі орієнтири у вигляді перевірених часом європейських цінностей, Тимошенко більше години читала з папірця пустопорожні красиві фрази про нікому не потрібну нову Конституцію або "програму дій для кожної людини". Вона досі не сприймається і, судячи з усього, ніколи не буде сприйматися більшістю населення України як принциповий антипод Віктора Януковича.
"Відмова від НАТО - це наша спільна перемога", - заявляє голова Компартії України Петро Симоненко.
Не в ступати ні в які "блоки", - присягається в Китаї двічі судимий президент.
Дмітрій Медведєв нагороджує керівництво ФСБ за досягнення найважливішої мети російської зовнішньої політики, невступ України до Північноатлантичного Альянсу.
Поруч із ними Тимошенко, незадоволений вождь нації. Вона не прагне ні в НАТО, ні в Євросоюз і при цьому бажає не тільки відрізнятися від Януковича, а й перемогти його в нерівному бою. Але як перемогти того, хто виглядає так само як і ти, має однакові з тобою цінності та пріоритети? Це неможливо.
"Ми повинні співпрацювати з Європейським співтовариством, але не надіятися на нього", - стверджує Тимошенко.
А на кого тоді розраховувати, Юліє Володимирівно? Ви не знаєте або не договорює?
На Путіна Владіміра Владіміровіча, в сортирі мочащєго?
З Ваших слів випливає, що на нього єдиного, самодержця Великої, Білої і Малої Русі.
Тимошенко відмовляється розуміти, що від того що, Обама здійснює некудишнюю міжнародну політику, програмні постулати НАТО все одно залишаються незмінними. І без обов'язкового членства в НАТО нас ніколи не приймуть до Євросоюзу.
З технологічної точки зору, скажімо простіше, з точки зору успішності Тимошенко взагалі слід було провести мітинг до Дня Незалежності в мінорних тонах. Вийти з похиленою головою: "Дорогі мої, сьогодні нам не до свята! У нас більше немає Незалежності. Владу в країні захопила банда...".
Знову ж ніякого принципового розходження з Януковичем.
Та й взагалі, якби Тимошенко зараз була при владі, чим би вона відрізнялася від Дона? Скептики скажуть, що багато в чому було б навіть гірше, якщо не сказати інакше.
Борець із малим та середнім бізнесом, мільярдер Сергій Тігіпко був би не віце-прем'єром, а повноцінним Азаровим, про що Тимошенко публічно заявляла в перерві між першим і другим туром минулих президентських виборів.
Чорноморський флот Російської Федерації залишився би в Криму (з розширенням кількості баз та військового контингенту) навічно. Варто лише нагадати зраду БЮТівцями своїх колег із "Нашої України" 27 квітня 2010 року, коли з мовчазної згоди "біло-сердечних" уркагани били до крові націонал-демократів.
У рамках нормалізації відносин з РФ російську мову, невизнання ОУН-УПА воюючою стороною та іншу необхідну Москві гуманітарну атрибутику все одно перевели б на пільговий режим. На Голодоморі, як на геноциді українського народу ніхто би не наполягав.
Гетьман Мазепа й далі залишався би маргіналом. Передовий досвід полтавського мера, ярого БЮТівця пана Матківського з організації святкування 300-річчя "перемоги Петра Великого над шведами" та плідної співпраці з главою Адміністрації президента РФ паном Наришкіним у справі наруги над Симоном Петлюрою, напевно, придбав би масовий, всеукраїнський характер.
Про якого Петлюру ми взагалі говоримо?! Кандидат наук Ю.В. Тимошенко впевнено говорить про якусь "Директорії Скоропадського"... Коментарі зайві. Елементарного не знає.
Чи пробачили б "лідера", приміром, британської парламентської опозиції, якщо б він завів мову про явну лажу у вигляді "окупації Англії гітлерівськими військами"? Або ж уявіть собі, який галас підняли б у Росії, якщо б Едуард Лімонов чи Гаррі Каспаров стали би наполягати на існуванні "Тимчасового уряду Сталіна", "Раднаркому генерала Денікіна" тощо.
У Тимошенко немає жодного міцного регіонального лідера.
Запитайте себе: кого підтримує партія "Батьківщина" на виборах мера мого міста?
Нікого, все дуже просто.
Тільки в Харкові пан Аваков вчасно перекинувся з "Нашої України" до БЮТ, що дозволяє йому зараз найбільш яскраво протиставляти себе тандему Добкін-Кернес. В інших випадках керівники його рангу не вважають за потрібне переходити на бік Тимошенко.
Тимошенко засуджує чинну владу за участь в корупційних схемах і попри те досі не зуміла почати процес по розділенню, розмежуванню влади від бізнесу, політики від комерції.
Масовку 24 числа персонально організував керівник Київської обласної організації "Батьківщини", сумнозвісний горілчаний магнат пан Бондарьов (ТМ "Бондарёв"). Хто заважає Юлії Володимирівні, залишити Бондарева основним спонсором БЮТу на Київщині, але при цьому вивести його за штат формальних лідерів даної регіональної організації?
Тимошенко критикує Ющенка за те, що його люди ніде не ділися (голова правління Нацбанку Володимир Стельмах, генеральний прокурор Олександр Медведько), проте видні тимошенківці досі міцно сидять в системі, цитуємо, "бандитської влади Януковича":
- Не йде з посади голови Верховного Суду України Василь Онопенко, засновник одного з трьох китів БЮТу, партії УСДП і тесть її нинішнього голови Євгена Корнійчука;
- Нинішній міністр транспорту та зв'язку України, член партії (!) "Батьківщина" Костянтин Єфименко отримав призначення, перебуваючи на посаді керівника фракції БЮТ у Білоцерківській міській раді. Перед цим здібний юнак командував БЮТом в Київській обласній раді;
- Голова Державного комітету у справах національностей та релігій Юрій Решетніков, близький друг Олександра Турчинова, відпрацював з "мафією Януковича" (цитуємо партійний сайт БЮТ) добрих півроку поки не був звільнений на вимогу обурених його поведінкою співвіруючих-баптистів.
Опозиція критикує персональний склад Кабміну та Адміністрації президента за велику кількість осіб з російськими прізвищами і минуле-нинішнє російське громадянство, але незмінне з дня своєї появи найближче оточення лідера БЮТ складають виключно росіяни. І не тільки за прізвищем.
Турчинов, Медведєв, Абдулін, Уколов, Кожем'якін, Фомін... Портнов.
Перед початком місцевих виборів до них підтяглася знатна компанія проросійських провокаторів у вигляді інструктора відділу зарубіжних зв'язків ЦК КПУ Тарасюка, професійного стукач Павличка, ідеолога комунізму Яворівського (агент КДБ "Теребля"), соціал-націоналіста Тягнибока. Про бажання об'єднатися з Юлією Володимирівною, а, отже, і з її виборчими фондами, відкрито заявила також Наталь Михайлівна Вітренко. Не вистачає тільки Корчинського, але він, очевидно, з'явиться в самий відповідальний момент, коли потрібно буде кидати у міліціонерів пляшки із запалювальною сумішшю. Москва в жодному разі не збирається втрачати Україну.
Тимошенко не взмозі мобілізувати навіть тих, хто підтримував її ще навесні. Томуто й знюхується із владою. Т.зв. "газових в'язнів" з групи Макаренко за годину з гаком вона не вважала за потрібне згадати. Разом з верхівкою БЮТ ігнорує суди над тими, кого партійні ЗМІ нашвидкуруч поспішили проголосити "політзекамі".
Юлія Володимирівна, де розпочата Вами 27 квітня громадська кампанія "Я не продаю Україну"?
Ви ж, здається, однойменний значок з Юрієм Віталійовичем були начепили.
Напевно, у тому самому місці, де й розпочата десять днів тому (згідно обіцянки Луценко) "нова революція, новий Майдан".
Коли Павличко біля пам'ятника Тарасу заїкнувся про необхідність нового "майдану", віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко, що стояв позаду нього, якось криво і недобре посміхнувся. Чого ж, мовляв, зі старого взяти, то йому "зорі Кремлівські" подавай, то майдан новий. "Ну, може бути не цьому року, так наступного", - обернувся назад класик радянської літератури.
Стаття написана 3 вересня 2010 р.
http://rupor.info/analitika/2010/09/03/pochemu-obrechena-timoshenko/
Дійсний стан справ з найближчими перспективами Тимошенко виглядає набагато безнадійніше. Виною тому є сама Юлія Володимирівна, її команда і ряд узятих ними зовнішньополітичних зобов'язань.
Виступ від 24 серпня виявив ідеологічну безпорадність БЮТу. Він такий же ніякий, як і проросійський БлЯ (правлячий блок Януковича).
Замість того щоб надати виборцям чіткі орієнтири у вигляді перевірених часом європейських цінностей, Тимошенко більше години читала з папірця пустопорожні красиві фрази про нікому не потрібну нову Конституцію або "програму дій для кожної людини". Вона досі не сприймається і, судячи з усього, ніколи не буде сприйматися більшістю населення України як принциповий антипод Віктора Януковича.
"Відмова від НАТО - це наша спільна перемога", - заявляє голова Компартії України Петро Симоненко.
Не в ступати ні в які "блоки", - присягається в Китаї двічі судимий президент.
Дмітрій Медведєв нагороджує керівництво ФСБ за досягнення найважливішої мети російської зовнішньої політики, невступ України до Північноатлантичного Альянсу.
Поруч із ними Тимошенко, незадоволений вождь нації. Вона не прагне ні в НАТО, ні в Євросоюз і при цьому бажає не тільки відрізнятися від Януковича, а й перемогти його в нерівному бою. Але як перемогти того, хто виглядає так само як і ти, має однакові з тобою цінності та пріоритети? Це неможливо.
"Ми повинні співпрацювати з Європейським співтовариством, але не надіятися на нього", - стверджує Тимошенко.
А на кого тоді розраховувати, Юліє Володимирівно? Ви не знаєте або не договорює?
На Путіна Владіміра Владіміровіча, в сортирі мочащєго?
З Ваших слів випливає, що на нього єдиного, самодержця Великої, Білої і Малої Русі.
Тимошенко відмовляється розуміти, що від того що, Обама здійснює некудишнюю міжнародну політику, програмні постулати НАТО все одно залишаються незмінними. І без обов'язкового членства в НАТО нас ніколи не приймуть до Євросоюзу.
З технологічної точки зору, скажімо простіше, з точки зору успішності Тимошенко взагалі слід було провести мітинг до Дня Незалежності в мінорних тонах. Вийти з похиленою головою: "Дорогі мої, сьогодні нам не до свята! У нас більше немає Незалежності. Владу в країні захопила банда...".
Знову ж ніякого принципового розходження з Януковичем.
Та й взагалі, якби Тимошенко зараз була при владі, чим би вона відрізнялася від Дона? Скептики скажуть, що багато в чому було б навіть гірше, якщо не сказати інакше.
Борець із малим та середнім бізнесом, мільярдер Сергій Тігіпко був би не віце-прем'єром, а повноцінним Азаровим, про що Тимошенко публічно заявляла в перерві між першим і другим туром минулих президентських виборів.
Чорноморський флот Російської Федерації залишився би в Криму (з розширенням кількості баз та військового контингенту) навічно. Варто лише нагадати зраду БЮТівцями своїх колег із "Нашої України" 27 квітня 2010 року, коли з мовчазної згоди "біло-сердечних" уркагани били до крові націонал-демократів.
У рамках нормалізації відносин з РФ російську мову, невизнання ОУН-УПА воюючою стороною та іншу необхідну Москві гуманітарну атрибутику все одно перевели б на пільговий режим. На Голодоморі, як на геноциді українського народу ніхто би не наполягав.
Гетьман Мазепа й далі залишався би маргіналом. Передовий досвід полтавського мера, ярого БЮТівця пана Матківського з організації святкування 300-річчя "перемоги Петра Великого над шведами" та плідної співпраці з главою Адміністрації президента РФ паном Наришкіним у справі наруги над Симоном Петлюрою, напевно, придбав би масовий, всеукраїнський характер.
Про якого Петлюру ми взагалі говоримо?! Кандидат наук Ю.В. Тимошенко впевнено говорить про якусь "Директорії Скоропадського"... Коментарі зайві. Елементарного не знає.
Чи пробачили б "лідера", приміром, британської парламентської опозиції, якщо б він завів мову про явну лажу у вигляді "окупації Англії гітлерівськими військами"? Або ж уявіть собі, який галас підняли б у Росії, якщо б Едуард Лімонов чи Гаррі Каспаров стали би наполягати на існуванні "Тимчасового уряду Сталіна", "Раднаркому генерала Денікіна" тощо.
У Тимошенко немає жодного міцного регіонального лідера.
Запитайте себе: кого підтримує партія "Батьківщина" на виборах мера мого міста?
Нікого, все дуже просто.
Тільки в Харкові пан Аваков вчасно перекинувся з "Нашої України" до БЮТ, що дозволяє йому зараз найбільш яскраво протиставляти себе тандему Добкін-Кернес. В інших випадках керівники його рангу не вважають за потрібне переходити на бік Тимошенко.
Тимошенко засуджує чинну владу за участь в корупційних схемах і попри те досі не зуміла почати процес по розділенню, розмежуванню влади від бізнесу, політики від комерції.
Масовку 24 числа персонально організував керівник Київської обласної організації "Батьківщини", сумнозвісний горілчаний магнат пан Бондарьов (ТМ "Бондарёв"). Хто заважає Юлії Володимирівні, залишити Бондарева основним спонсором БЮТу на Київщині, але при цьому вивести його за штат формальних лідерів даної регіональної організації?
Тимошенко критикує Ющенка за те, що його люди ніде не ділися (голова правління Нацбанку Володимир Стельмах, генеральний прокурор Олександр Медведько), проте видні тимошенківці досі міцно сидять в системі, цитуємо, "бандитської влади Януковича":
- Не йде з посади голови Верховного Суду України Василь Онопенко, засновник одного з трьох китів БЮТу, партії УСДП і тесть її нинішнього голови Євгена Корнійчука;
- Нинішній міністр транспорту та зв'язку України, член партії (!) "Батьківщина" Костянтин Єфименко отримав призначення, перебуваючи на посаді керівника фракції БЮТ у Білоцерківській міській раді. Перед цим здібний юнак командував БЮТом в Київській обласній раді;
- Голова Державного комітету у справах національностей та релігій Юрій Решетніков, близький друг Олександра Турчинова, відпрацював з "мафією Януковича" (цитуємо партійний сайт БЮТ) добрих півроку поки не був звільнений на вимогу обурених його поведінкою співвіруючих-баптистів.
Опозиція критикує персональний склад Кабміну та Адміністрації президента за велику кількість осіб з російськими прізвищами і минуле-нинішнє російське громадянство, але незмінне з дня своєї появи найближче оточення лідера БЮТ складають виключно росіяни. І не тільки за прізвищем.
Турчинов, Медведєв, Абдулін, Уколов, Кожем'якін, Фомін... Портнов.
Перед початком місцевих виборів до них підтяглася знатна компанія проросійських провокаторів у вигляді інструктора відділу зарубіжних зв'язків ЦК КПУ Тарасюка, професійного стукач Павличка, ідеолога комунізму Яворівського (агент КДБ "Теребля"), соціал-націоналіста Тягнибока. Про бажання об'єднатися з Юлією Володимирівною, а, отже, і з її виборчими фондами, відкрито заявила також Наталь Михайлівна Вітренко. Не вистачає тільки Корчинського, але він, очевидно, з'явиться в самий відповідальний момент, коли потрібно буде кидати у міліціонерів пляшки із запалювальною сумішшю. Москва в жодному разі не збирається втрачати Україну.
Тимошенко не взмозі мобілізувати навіть тих, хто підтримував її ще навесні. Томуто й знюхується із владою. Т.зв. "газових в'язнів" з групи Макаренко за годину з гаком вона не вважала за потрібне згадати. Разом з верхівкою БЮТ ігнорує суди над тими, кого партійні ЗМІ нашвидкуруч поспішили проголосити "політзекамі".
Юлія Володимирівна, де розпочата Вами 27 квітня громадська кампанія "Я не продаю Україну"?
Ви ж, здається, однойменний значок з Юрієм Віталійовичем були начепили.
Напевно, у тому самому місці, де й розпочата десять днів тому (згідно обіцянки Луценко) "нова революція, новий Майдан".
Коли Павличко біля пам'ятника Тарасу заїкнувся про необхідність нового "майдану", віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко, що стояв позаду нього, якось криво і недобре посміхнувся. Чого ж, мовляв, зі старого взяти, то йому "зорі Кремлівські" подавай, то майдан новий. "Ну, може бути не цьому року, так наступного", - обернувся назад класик радянської літератури.
Стаття написана 3 вересня 2010 р.
http://rupor.info/analitika/2010/09/03/pochemu-obrechena-timoshenko/