Jun 06, 2013 16:41
У ванній гуркіт - то шипить вода,
Та жовте каченя хіба боїться?
Хлопчисько в ванні, як у білій квітці
На батька свого тишком погляда.
І він цю мить відтворить по слідах,
Як тільки йому виповниться тридцять.
Конечність - не така вже і біда…
вірш,
2013,
стих
Leave a comment
Comments 5
Reply
Reply
Reply
що час іде, а я собі окремо.
Мені п’ять років. Я іще дитя.
Люблю цукерки і читаю Брема.
Все щось майструю, думаю, дивлюсь,
таке мале, уперте і шалене.
Росту. Сміюсь. Нічого не боюсь.
А це мій син. І схожий він на мене..."
(Ліна Костенко)
Reply
Reply
Leave a comment