Аби

[ktatat]

У нас тут, на Марсі, на диво все тихо.
Ніхто бо не знає добро це чи лихо.
Отак без проблем таїною покрито.
Хоч завжди біленькими нитками шито.
Язик за зубами чи рот на замок,
У відповідь завжди покірний кивок.
Така вона правда, скупа та убога.
Хто вище сидить, тому ї дорога.
А кращого зась, мабуть зайве воно.
Дивіться панове ви краще кіно.
Фантазії, мрії, ілюзії, сни...
Від правди рятують одні лиш вони.