rendezvous
Післязавтра я їду в Луцьк. Рік тому я не уявляла, що це буде саме так. Їду на два дні, а потім знову повертаюся у "місто натхнення" творити хороші справи, вдосконалюватися і любити.
Погода така ж, як і минулого року. Досить знаковою для мене, в плані поїздки-життя в Польщі, є одна пісня. Саме ці погодні умови, запахи мокрої трави, калюжі під ногами, кучеряве від дощу волосся, саме ці слова: "який навкого видався туман - так, ніби небо бачить мій самообман. І не бере вино і кава моя не така, як треба..." - дають можливість відчувати щось дивне, а саме усвідомлення і чутність того, що не має нічого випадкового.
Підсмовуючи 365 днів життя поза Україною я розумію, що дуже багато отримала і дуже багато чого полінувалася зробити. Однак, думаю і маю надію, що матиму спробу виправитися і надолужити прогаяне.
Досить важким вдався рік на спілкування із друзями і рідними. Справді, інтернет-життя дуже втомлює і хочеться живого, теплого і смішного спілкування, обіймів, поглядів не через пластмасу, а живих, від яких не можеш відірватися.
Мені бракувало людей, моїх людей, яким не треба пояснювати, а які розуміють мене із першої букви. Але я вірю, що мій новий рік, вже не волонтерський, буде ще корисніший, важливіший і успішніший. В мене є я, і в нас все вийде :D
(Луцьк. 27.05.2013р. концерт Океан Ельзи)
Погода така ж, як і минулого року. Досить знаковою для мене, в плані поїздки-життя в Польщі, є одна пісня. Саме ці погодні умови, запахи мокрої трави, калюжі під ногами, кучеряве від дощу волосся, саме ці слова: "який навкого видався туман - так, ніби небо бачить мій самообман. І не бере вино і кава моя не така, як треба..." - дають можливість відчувати щось дивне, а саме усвідомлення і чутність того, що не має нічого випадкового.
Підсмовуючи 365 днів життя поза Україною я розумію, що дуже багато отримала і дуже багато чого полінувалася зробити. Однак, думаю і маю надію, що матиму спробу виправитися і надолужити прогаяне.
Досить важким вдався рік на спілкування із друзями і рідними. Справді, інтернет-життя дуже втомлює і хочеться живого, теплого і смішного спілкування, обіймів, поглядів не через пластмасу, а живих, від яких не можеш відірватися.
Мені бракувало людей, моїх людей, яким не треба пояснювати, а які розуміють мене із першої букви. Але я вірю, що мій новий рік, вже не волонтерський, буде ще корисніший, важливіший і успішніший. В мене є я, і в нас все вийде :D
(Луцьк. 27.05.2013р. концерт Океан Ельзи)