As we walk in fields of gold (с)
Буду філасофствавать і размишлять а жизні :)
Всі події та люди в нашому житті залишають по собі сліди. Деколи сліди - це приємні чи неприємні емоції, роздуми, порівняння тощо. Останнім часом життя йде саме собою. Подекуди я не прикладаю ніяких зусиль щоб отримати те, що хочу. Місяць відпустки - просто кайфовий. Крім того, що я виспалась, відпочила, ходила по секондам, читала книжки, гуляла, балакала з друзями, загалом робила все, що хотіла...я відчула, що можу робити наступні кроки в журналістській кар"єрі та особистому житті. На носі 21 рік мого життя. Я ще так мало знаю і так мало зробила того, що хочу. Це, мабуть, пахне якимсь максималізмом, однак я так думаю :)
Можливо, через те, що я багато писала, говорила, постійно була на людях, зараз в мене виникає бажання мовчати, просто не висловлювати свою думку і бути пасивною. Дурне трохи, але є. Бачити себе занудою якось зовсім не прикольно. Дуже серйозна там, де не треба :))) Але нічого, згодом все стане на свої місця :)))
Таку погану річ як заздрість я з свого словникового запасу та життя викинула ще будучи десь у 8 класі. Я нікому не заздрю, і завжди за всіх рада, коли в когось стається щось приємне і хороше. Моє прохання - не заздріть. Ця риса вас не прикрашає, а навпаки, робить так, аби люди почували до вас відразу.
Жити. Сьогодні і зараз. Все, що стається - лише до добра і все, що нас не вбиває - робить нас сильнішим. От вона правда жизні :)
ЖЖ поволі пустіє, але для мене це така площина, на якій я можу сказати все, що хочу. Так буде і далі :)
Всі події та люди в нашому житті залишають по собі сліди. Деколи сліди - це приємні чи неприємні емоції, роздуми, порівняння тощо. Останнім часом життя йде саме собою. Подекуди я не прикладаю ніяких зусиль щоб отримати те, що хочу. Місяць відпустки - просто кайфовий. Крім того, що я виспалась, відпочила, ходила по секондам, читала книжки, гуляла, балакала з друзями, загалом робила все, що хотіла...я відчула, що можу робити наступні кроки в журналістській кар"єрі та особистому житті. На носі 21 рік мого життя. Я ще так мало знаю і так мало зробила того, що хочу. Це, мабуть, пахне якимсь максималізмом, однак я так думаю :)
Можливо, через те, що я багато писала, говорила, постійно була на людях, зараз в мене виникає бажання мовчати, просто не висловлювати свою думку і бути пасивною. Дурне трохи, але є. Бачити себе занудою якось зовсім не прикольно. Дуже серйозна там, де не треба :))) Але нічого, згодом все стане на свої місця :)))
Таку погану річ як заздрість я з свого словникового запасу та життя викинула ще будучи десь у 8 класі. Я нікому не заздрю, і завжди за всіх рада, коли в когось стається щось приємне і хороше. Моє прохання - не заздріть. Ця риса вас не прикрашає, а навпаки, робить так, аби люди почували до вас відразу.
Жити. Сьогодні і зараз. Все, що стається - лише до добра і все, що нас не вбиває - робить нас сильнішим. От вона правда жизні :)
Click to viewЖЖ поволі пустіє, але для мене це така площина, на якій я можу сказати все, що хочу. Так буде і далі :)