гори

[ksenja_v]

стільки невисловленої ніжності
так хочеться любити це все
сосни навшпиньки юрмляться схилами
пласке каміння
заволока над річкою
колії, тунелі
бризки близької осені
а тут
дерев'яні лавиці
стигне чай
дитина засинає на руках
так і сидимо непорушні
до глибоких сутінків