Nov 27, 2010 23:59
Моя мама з Черкаської області. Прадід і прабабка мали свої сім’ї, але ті загинули від голоду. Потім, вже одруживсь із прабабцею, прадід пішов на фронт, пройшов всю другу світову війну, а після перемоги мучився в таборах кілька років, повернувшись до села ніколи про війну не розповідав.
В 1947 р. там знову був голод. Мого, тоді ще неповнолітнього дідуся засудили на 10 років за мішок вівса, вкрадений з колгоспу. Відсидів сім, вийшов по амністії. Розказував, як в голод їли плесканці з очерету, в селі був ставок, ловили прісноводних молюсків. Дідові зараз 81, бабі 74, вони досі живуть там, в бабці дуже хороша пам’ять, її історії про той час далекі від ідеалів справедливості та гуманізму, котрими овіяна вся ця тематика війни і перемоги. І це скоріше від них, а не від галицької родини у мене імунітет на радянське минуле
пам`ять,
Україна,
життя