я зараз переважно готуюіприбираюготуюіприбираюготуюіприбираю
побут вже підзаїбав, всеодно нічого смачного не готується:(
тому ось вам вірш про це, я іще не викладала його в жж
Паелья
Випручуєшся, як можеш
Кажеш
йому:
«Давай приготуємо паелью,
Ти ж знаєш, з мене погана господиня,
Ти все про мене знаєш
навіть те, як я хочу втекти з цієї держави,
Але годі сваритися,
Давай приготуємо паелью.
Цю страву готують в кожному іспанському домі
В кожному іспанському
Мексиканському
Аргентинському
Парагвайському
Уругвайському
Перуанському
Венесуельському
Та Пуерто-Риканському домі
В кожному іспанському домі, де стоїть вівтарик коронованої Богородиці
І в кожному іспанському домі, де під подушкою заникано греко-католицький молитовник
Готують паелью
Зерна рису не проростають у помірно-континентальному кліматі
Знаєш, по всій Європі розпустили прикордонників
І тепер світло порожніх митниць сягає зірок над автобанами
Куди зникають кораблі з дитячих книжок, коли „інші країни“ вже не здаються такими далекими?
Давай кришити на пательню іспанські галеони за відсутності морепродуктів
Все одно наші думки не проростуть назовні
Навіть коли відстань в межах однієї кухні вимірюється милями
Давай не згадувати про це»
Отже,
Випручуєшся як можеш
Встаєш із ліжка
Кажеш
Йому
«давай приготуємо паелью
Ми ж з тобою не куштували
Цієї пролетарської страви»