про СНОБ , школярів СРСР і спогади "львівсько-радянського школярства"

Jun 06, 2011 15:49


Недавно муж показав мені кльовий інформаційний ресурс СНОБ - своєрідний дискусійно-інформаційний російськомовний сайт, учасники якого є люди різних професій і з різних країн. Основні теми, звісно ж - політика, культура, здоров'я, наука і те де. Повірте, якщо навіть такій в'ялополітичній персоні як я то було цікаво, то людям зацікавленим буде й поготів. Класним, на мій погляд,є ще й те, що для того щоб щось коментувати на сайті тре заплатити 350 долл в рік - це автоматично відсіює бидлокоментаторів, тому навіть коментарі до статей там цікаво читати.

Там, між всім іншим я прочитала цікавий цикл статей "Школьники обсуждают СРСР" (там 3 статті на одній сторінці і ще дві з'являться коли внизу натиснути кнопку "Что было потом") де журналістка розпитувала в сучасних 11-класників з чим в них асоціюється СРСР і що вони про то знають. Було опитано дітей в 5-ти містах-столицях колишніх союзних республік - Москві, Вільнюсі, Мінську, Києві, Тбілісі.

Ще раз переконалась у своєрідному "видужуванні" грузинського суспільства від совкового минулого. Я за них щиро рада і трішки заздрю...  Особливо в контрасті бажаючих виїхати з Батьківщини - 3 грузинські школярі в класі  проти ВСІХ дітей в українському. В українців куди більше розрухи в головах.

Запропонувала своїм родичам-близьким розказати про їхнє "львівсько-радянське школярство". Ось тези одної пані, які мені видаються цікавими і вашій увазі. Вони зовсім не претендують на об'єктивність тієї епохи. Це просто перші думки, які прийшли в голову людині про її радянське дитинство:

"якби не прекрасні добрі батьки, багато подорожей завдяки татові (професійний водій) і спорту (пані була чемпіонкою з плавання), моє дитинство в срср було б сіро-чорно-коричневим.

А в загальному запам"яталось таке:

·         З нас цілеспрямовано ліпили лохів - піонери, комсомольці…  Не комсомольців у ВУЗи не приймали

·         Пріоритетом було все російське і комуністичне - вся історія, література, культура, повністю всі гуманітарні дисципліни не визнавали існування інших цінностей, крім російських і комуністичних

·         Іноземні мови вивчались тільки формально, дуже мало кому вони могли знадобитись в житті - кордони були абсолютно закриті.


·         На точні предмети (математику, фізику і т.д.) скаржитись не можу - вчителі були класні, підручники зрозумілі і цікаві.

·         Нас силоміць ганяли на суботники, особливо в суботу перед Великоднем Навіть у Великдень примушували робити брудну роботу

·         Нам забороняли ходити до церкви, на Великдень під церквами чергували вчителі, щоб не пускати своїх учнів до церкви

·         Нас силоміць ганяли на демонстрації 1 травня і 7 листопада

·         Корупція в школах процвітала - вчителі (зазвичай дуже недалекі, м'яко кажучи, люди) вимагали конкретні подарунки як з цілого класу, так і від учнів окремо. Переслідували і кошмарили тих дітей, чиї батьки не носили хабарі

·         Корупція процвітала і в ВУЗах - вступ, сесії, дипломи також були предметом торгівлі  посадовців ВУЗів. Хто не платив, тому якщо навіть не занижували оцінки часом, то придиралить особливо

·         В нас було обов'язкове працевлаштування за направленням після ВУЗів - наприклад,  мені після навчання робота у Львові не світила, врятувало тільки народження дитини  - я ніби перебувала в декреті і після нього мала право самостійного працевлаштування. До речі, коли я влаштовувалась на першу роботу, в мене вимагали довідку чи я відпрацювала за призначенням ВУЗу.  Розподілу на роботу у Львові не було, в області - з великим  хабарем, а наших 22-річних  дівчат відправляли в Середню Азію, Казахстан, Сибір і Сахалін.

·         З суспільних дисциплін в школах і вузах вивчались матеріали з'їздів партії - ми мали знати значення всіх з»їздів, всі екзаменаційні білети починались з питання «що говорилось на такому-то з»їзді на тему предмету, з якого здавався іспит

·         Вивчався тільки марксистсько-ленінський атеїзм, марксистсько-ленінський діалектичний матеріалізм, марксистсько-ленінська філософія, історія КПРС і т.д. ми не мали права мати альтернативні знання і власну думку

·         Спортом могли займатись безкоштовно - завдяки дешевим на той час ресурсам (опалення,електроенергія) утримувати спортзали і басейни було тоді недорого

згадала ще львівські школи - українські, переповнені, навчання в дві зміни, спортзал перетворювався в актовий зал при потребі поруч - російська 6 школа - раз я там бувала. простора, класи маленькі по 20-25 чоловік, навчання в одну зміну, розкішній актовий зал, окремо - спортивний зал, краще обладнаний, ніж наш, умови дуже гарні. так само 16 російська школа на некрасова - я туди на олімпіади ходила. ми однозначно вважались неграми в порівнянні з російськими дітьми... "

Можете розпитати і своїх родичів-батьків. З радістю запощу в додаток до цього запису.

Львів, Спостереження

Previous post Next post
Up