моя межа
От є люди в твоєму житті...Дивні люди..Вони ,наче,нестерпні... але ти, з якимось мазохістичним натхненням їх приймаєш.... І,як це не абсурдно,навіть любиш...десь глибоко в душі... І знаєш, що від них годі якоїсь хєрні чекати-обовязково утнуть..і,все одно - пробачаєш..Але є певна межа... Так, межа є у всього і у всьому...
Сьогодні зустрілась зі старим знайомим...Так, він покидьок(принаймні, йому подобається таким бути)...Але він з тієї самої серії чуваків (див. абзац перший)...І все було нічого: пиво,псевдо-філософські розмови...І з усіх можливих варіантів продовження вечора...посеред вулиці о першій ночі,він просто...:обійняв. розвернувся, пішов...Добре, що гроші на таксі були...і що до істерик і афігевання я в такий час не схильна... Тільки що прийшла смс:"Вибач, так треба..."
Кому треба? Мені? Однозначно-мені так не треба!!!
Мораль... Направду, нема жодної моралі... Треба розум мати, от і все...
ТАк. це була наша остання зустрыч...Я це знаю напевне...
FUCK IT ALL...AND LET IT GO...
Сьогодні зустрілась зі старим знайомим...Так, він покидьок(принаймні, йому подобається таким бути)...Але він з тієї самої серії чуваків (див. абзац перший)...І все було нічого: пиво,псевдо-філософські розмови...І з усіх можливих варіантів продовження вечора...посеред вулиці о першій ночі,він просто...:обійняв. розвернувся, пішов...Добре, що гроші на таксі були...і що до істерик і афігевання я в такий час не схильна... Тільки що прийшла смс:"Вибач, так треба..."
Кому треба? Мені? Однозначно-мені так не треба!!!
Мораль... Направду, нема жодної моралі... Треба розум мати, от і все...
ТАк. це була наша остання зустрыч...Я це знаю напевне...
FUCK IT ALL...AND LET IT GO...