напад з метою нападу
Взагалі-то мене минулої середи спробував вкусити злий пес. Я з цими виборами зовсім забула розказати - щоб ви знали, де таке буває і не ходили там самі.
Пішла я в один інтернет-магазин на провулку Радіщєва забирати замовлення. Як завжди - мені треба на завтра, а кур'єр може тільки післязавтра. З допомогою добрих людей все знайшла, забрала, вертаюсь назад. І тут на вузенькій стежині, протоптаній в снігу, зустрічається мені пес. Великий, незрозумілої породи, з нашийником і залишками мотузки - тобто хазяйський, але волелюбний. Собак я зазвичай не боюсь, навіть люблю. Тому спокійно його минаю. Поблизу немає ні відчинених воріт, ні чогось іншого, схожого на його подвір'я, від вторгнення куди він може захищати. Проходжу метрів 10, собака лишається на місці. Повз проїжджає дві машини і пес скаженіє - починає гавкати і ганяти туди-сюди. А тоді раптом підбігає до мене і чіпляється в ногу. На щастя, він навіть джинси не прокусив, але залишив мені здоровенний синець. Я його відкинула і, здається, легенько копнула. Але все одно не злякалася, а дуже здивувалася. Бо забула як це - востаннє (і в єдине) мене вкусила сусідська собака Лада років 20 тому. Якби він спробував знову напасти, я б викликала міліцію. Ну, після того, як врятувалася б. Дуже сподіваюся, що для того, аби мене загризти, треба хоча б дві такі собаки.
Потім мене наздогнав якийсь дядько і розказав, що часто тут ходить і бачить, як цей пес то на людей кидається, то з іншими собаками гризеться. Я не встигла його спитати, що з цим робить господар і чи на пса куди-небудь скаржились. Але, схоже, відповіді "нічого" і "ні".
Цікаво, якого милого агресивну тварину вперто прив'язують мотузкою, а не ланцюгом, який він не може перегризти? Ніхто ж не вимагає, щоб всі собаки були добрими і з сумними очима. Бо у них різні призначення і схильності. Але якщо пса тримають для захисту та охорони, то він має сидіти на території, яку захищає та охороняє. А за її межі виходити тільки на повідку і в наморднику.
Пішла я в один інтернет-магазин на провулку Радіщєва забирати замовлення. Як завжди - мені треба на завтра, а кур'єр може тільки післязавтра. З допомогою добрих людей все знайшла, забрала, вертаюсь назад. І тут на вузенькій стежині, протоптаній в снігу, зустрічається мені пес. Великий, незрозумілої породи, з нашийником і залишками мотузки - тобто хазяйський, але волелюбний. Собак я зазвичай не боюсь, навіть люблю. Тому спокійно його минаю. Поблизу немає ні відчинених воріт, ні чогось іншого, схожого на його подвір'я, від вторгнення куди він може захищати. Проходжу метрів 10, собака лишається на місці. Повз проїжджає дві машини і пес скаженіє - починає гавкати і ганяти туди-сюди. А тоді раптом підбігає до мене і чіпляється в ногу. На щастя, він навіть джинси не прокусив, але залишив мені здоровенний синець. Я його відкинула і, здається, легенько копнула. Але все одно не злякалася, а дуже здивувалася. Бо забула як це - востаннє (і в єдине) мене вкусила сусідська собака Лада років 20 тому. Якби він спробував знову напасти, я б викликала міліцію. Ну, після того, як врятувалася б. Дуже сподіваюся, що для того, аби мене загризти, треба хоча б дві такі собаки.
Потім мене наздогнав якийсь дядько і розказав, що часто тут ходить і бачить, як цей пес то на людей кидається, то з іншими собаками гризеться. Я не встигла його спитати, що з цим робить господар і чи на пса куди-небудь скаржились. Але, схоже, відповіді "нічого" і "ні".
Цікаво, якого милого агресивну тварину вперто прив'язують мотузкою, а не ланцюгом, який він не може перегризти? Ніхто ж не вимагає, щоб всі собаки були добрими і з сумними очима. Бо у них різні призначення і схильності. Але якщо пса тримають для захисту та охорони, то він має сидіти на території, яку захищає та охороняє. А за її межі виходити тільки на повідку і в наморднику.