БАХ!
ЦІлісіньку осінь скачував усього Баха(3-DVD+1-CD). Зиму,а також добрий шмат весни слухав...
Далі абзац з мого ще недописаного роману:
Музика була такою, наче розв’язувала кросворд самої себе: ледь трималась головної теми, плазувала і скручувалась в морські ґудзи, спадала багатьма каскадами непередбаченим рельєфом психіки, звивисто і хитро-мудро перерозпотікалась регістрами свідомості, інде поверталась повноводнішою в головне річище, але завжди залишала місце для чогось повнішого і певнішого, насичинішого, та однаково рівновеликого за структурою малій частині себе. 5+1 - 4:3=Бах. Як не крути - Бах. Від Континенту відколюється Скеля. Від Ісуса - Петро. Під акомпонемент Баха. Згодом Скеля повернеться - втрата тимчасова. Вся порода - з одного тіста. Земля - кругла. Музика - вічна. І Страсті по Матфею, чи по Іоану, - сповнені обіцянок раю. Можна не вірити в рай, але як не вірити Баху? Хоча, ні, Йому теж можна не вірити, але музика таки вагомий Аргумент. Аргумент у спорі між буттям і небуттям. Одна справа слухати класику вдома, біля програвача, інша - в навушниках, під перехресним вогнем вулиць, ще інша - Бачити її вивішену фоном за кадрами сцен фільму, де вбивають, ґвалтують, чи роблять таке, що … О, Б-е (!) скільки можна компрометувати (претензії до кого?) ноти. І водночас (про ноти): стерплять-стерплять, і не таке зносили. Танго смерті - терпіли, на допитах праскою у теплій домашній атмосфері - терпіли … І фальш, і зраду - переносили стоїчно. І була вона (музика) тією шафою, для скелетів дітей людських. Так буде й надалі.
Далі абзац з мого ще недописаного роману:
Музика була такою, наче розв’язувала кросворд самої себе: ледь трималась головної теми, плазувала і скручувалась в морські ґудзи, спадала багатьма каскадами непередбаченим рельєфом психіки, звивисто і хитро-мудро перерозпотікалась регістрами свідомості, інде поверталась повноводнішою в головне річище, але завжди залишала місце для чогось повнішого і певнішого, насичинішого, та однаково рівновеликого за структурою малій частині себе. 5+1 - 4:3=Бах. Як не крути - Бах. Від Континенту відколюється Скеля. Від Ісуса - Петро. Під акомпонемент Баха. Згодом Скеля повернеться - втрата тимчасова. Вся порода - з одного тіста. Земля - кругла. Музика - вічна. І Страсті по Матфею, чи по Іоану, - сповнені обіцянок раю. Можна не вірити в рай, але як не вірити Баху? Хоча, ні, Йому теж можна не вірити, але музика таки вагомий Аргумент. Аргумент у спорі між буттям і небуттям. Одна справа слухати класику вдома, біля програвача, інша - в навушниках, під перехресним вогнем вулиць, ще інша - Бачити її вивішену фоном за кадрами сцен фільму, де вбивають, ґвалтують, чи роблять таке, що … О, Б-е (!) скільки можна компрометувати (претензії до кого?) ноти. І водночас (про ноти): стерплять-стерплять, і не таке зносили. Танго смерті - терпіли, на допитах праскою у теплій домашній атмосфері - терпіли … І фальш, і зраду - переносили стоїчно. І була вона (музика) тією шафою, для скелетів дітей людських. Так буде й надалі.