#13
Сьогодні в Че опадали пелюстки.
Марчелло хлюпав ґумачками на тролейбуси і захоплено махав пасажирам. Він тримався за мій вказівний палець... Маленька тепла ручка тягнула вперед-вперед-вперед...
І ми побігли!
І так це було захопливо! Наче дирижаблі знову у небі! І відлік назад - і я ще вагітна, а він крихітний...
Його чобітки - його натура:-) Жовті блискавички... Радість... Тупотіння... Сміх...
Сам біг. Йшов. Повертався. Сам.
Я дивлюся, а він уже практично виріс. Тепер лише на дирижаблі й можна дотягнутися, догнати, обійняти. І нести уже не треба...
Черешня міста Че стелила квітами шлях малому Маркові у великий світ.
Марчелло хлюпав ґумачками на тролейбуси і захоплено махав пасажирам. Він тримався за мій вказівний палець... Маленька тепла ручка тягнула вперед-вперед-вперед...
І ми побігли!
І так це було захопливо! Наче дирижаблі знову у небі! І відлік назад - і я ще вагітна, а він крихітний...
Його чобітки - його натура:-) Жовті блискавички... Радість... Тупотіння... Сміх...
Сам біг. Йшов. Повертався. Сам.
Я дивлюся, а він уже практично виріс. Тепер лише на дирижаблі й можна дотягнутися, догнати, обійняти. І нести уже не треба...
Черешня міста Че стелила квітами шлях малому Маркові у великий світ.