#12

[krotyha]

Мій світ Че кидає блискавиці у калюжі.
Калюжі хлюпають.
Заливають зморшки асфальту.
Наче шкіра велетенської черепахи занурюється в океани Всесвіту.
І тільки пара її сопіння над гладдю. Жодних слідів понад водою. Лише пара ніздрів та пара очей. І невидимий орієнтир.

Ми пливемо.
У дощах.
Яко всі люди. Щоправда, ми у зелено-бананових ґумаках.
Виняток винятково для оточення.
Ми - оксюморон. Нам потішно.

Ми швидко і тихо перебираємо кінцівками.
Маркові ласти гладять краплі. Розсікають воду. І розмашисто топлять віру перехожих у здоровий ґлузд мами.
Ми - супергерої. Долаємо глибини.

Чи має небесна цистерна дно?
Наш орієнтир - черпаємо.
Нас двоє. Ми - пара.

Нам світять блискавиці міста Че:-)