.останній пост про Вінницю і з 2014 року, про центральну вулицю Соборну і культові споруди з кварталу монастирів:
В ) 1 В ) 2 В ) 3 В ) 4 В ) 5В ) 6
. почну з кінця вулиці Соборної, саме в цьому місці починаються майже найдовша вулиця Вінниці - Пирогова і Хмельницьке шосе, саме тут центральний вхід до парку ім. Горького, в якому НКВС розстрілювали і закопували людей, саме тут був колись католицький цвинтар, від якого нічого не залишилось, дуже б хотілось, щоб цей будиночок(96), в якому зараз відділ управління рухом Т та ТР виявився капличкою з того самого польського цвинтаря, тут і фронтон хитромудрий, і форма вікон, і стягуюча шина, яка затримує руйнацію, але з різних джерел інформація не підтверджена, можливо хтось помиляється(:
- цей прибутковий модерновий будинок(95) побудований Г.Артиновим в 1914 році, на році з вулицею Хлібною, за долею обставин він має стільки ж кольорів, скільки і "хазяїв", також в ньому можна побачити ледь помітні ризаліти: два бокових і один кутовий і парапети над ними.
.наступна пам'ятка стоїть на тому ж перехрестті і побудована тим же Артиновим в 1894-1900 роках(інша інфа 1900-01р), як жіноча гімназія, побудована коштом мецената і купця Аврама Іоновича Мар'янчика, в 1936 році був надбудований третій поверх, будинок кутовий, кут зрізано і виділено ризалітом, оформлений пілястрами коринфського ордеру, по центру на другому поверсі балкон з балюстрадою, також балюстрада і на даху ризаліта, на бокових крилах будинку на даху кований парапет, перший поверх рустовано, всі вікна прямокутні і прикрашені лиштвами з замковим каменем, вікна відокремлені лопатками одне від одного, зараз тут школа-гімназія №2:
.ще одна культова навчальна споруда на Соборній(87\19) - це реальне училище, побудоване в 1889 році коштом Цаля Лейбовича Ванштейна, будував училище архітектор Краузе по проекту Миколи Івановича Чекмарьова - київського архітектора, навчальний заклад виконаний з елементами староруського стилю, в плані складний, більш схожий на літеру "Г", двоповерховий, в екстер'єрі має декілька ризалітів, башточки, кокошники та ширінки, більш декоровані ризаліти, тут на кутах лопатки: на першому поверсі рустовані, на другому прикрашені колонами, вікна на першому поверсі з лучковими перемичками, на другому - напівциркульні, обрамлені теж колонами, в центральному ризаліті є свій "ризаліт", це половина башти, яка квадратна в плані, і на половину схована в ризаліті, в ній на першому поверсі двері з напівкруглим вікном в трьохцентровій арці, а на другому балкон на який виходять такі самі двері, тільки вони знаходяться в напівциркульній арці, по боках арки "пузаті" колони, притаманні неоруському стилю, на даху башти по периметру кокошники, зверху шатровий купол з главкою, схожа башта є і на лівому боковому фасаді, вона більш простіша, в ній є низький третій ярус, в якому потроєні напівциркульні арки на кожну сторону і купол без главки, по всьому периметрі міжповерховий карниз і під дахом дентикули, з дворового фасаду прибудована ще одна частина з напівкруглою баштою, її гарно видно зі сторони вулиці Театральної (не фоткав). зараз тут торгівельно-економічний інститут:
.по боках від училища, на цьому ж боці вулиці збереглись: трьоповерховий будинок казначейства(89), побудований в кінці 19 століття, в ньому ледь помітні ризаліти, виділені лопатками, над нами на даху парапети, на першому поверсі лопатки рустовано, а вікна напівциркульні з рустованими лиштвами:,
..і адмін. будинок(85), побудований на початку 20 століття, він теж трьоповерховий, теж з трьома майже непомітними ризалітами, ризаліти на даху прикрашені парапетами, по кутах пілястрами, на центральному подвоєні напівциркульні вікна, всі інші вікна будинку прямокутні:
.ще два будинка, вірніше три, але середній я не сфоткав, так як він перебудований і втратив свою зовнішню, дореволюційну красу, хоча і був побудований Артиновим в 1904-07 році, його края можна побачити на фотках нижче, він стоїть між 75 і 81 нумерами, 75 побудований на початку 20 століття, з центральним ризалітом, на ньому балкони і потроєні вікна на другому і третьому поверхах, а на даху парапет, бокові частини умовно поділено на три частини, між якими подвоєні пілястри, а самі крайні частини оформлені так само, як ризаліт, перший поверх з великими вітринними вікнами і рустований:,
..81 побудований в 1936 році, як житловий, чотирьохповерховий, перший поверх рустовано, в ньому є одна трьоцентрова арка з підворіттям і великі вітринні вікна напівциркульні, на чоловому(вуличному) фасаді розміщенно три парадних, сходні прольоти оформлені суцільним напівциркульним вікном на три поверхи, по боках цього вікна вікна прикрашені маленькими балкончиками з балюстрадами і колонами, на четвертому поверсі двері на ці балкони напівциркульні, всі інші вікна в будинку квадратні(!), під дахом атик з декоративними кронштейнами, на даху над парадними і балконами - парапети:
.поруч з 75 будинком - наукова бібліотека ім.К.Тімірязєва, побудована в 1936 році, хоча деякі кажуть, що до революції, і що Артиновим, але це не так, Артинівська бібліотека була в другому місці і не збереглась. бібліотека(73) займає кутове чотиповерхове приміщення з заокругленим кутом, четвертий поверх прибудований після 2 світової, стоїть на перехрестті Соборної та Артинова:,
..і друга міжвоєна побудова на тій же розі вулиць займає обл.рада, це приміщення більш складне і симпатичніше, можна сказати це одна із візитівок міста, побудований будинок під наглядом київського архітектора П.Альошина, його учнем Самуїлом Ісааковичем Рабіним та Л.О.Черленіовським, спочатку планувалось, що тут буде будинок харчової промисловості, але щось пішло не так). домінантою будинку є кругла основа-ротонда, до неї, в напрямку вулиць приєднані ризаліти, ротонда прикрашена шістьома колонами іонічного ордеру, але це просто колони, без звичного верху-антамбламенту, тож вони нічого не підтримують, між колонами знаходяться двері і вікна, в середніх трьох прорізах двері на першому поверсі, на другому рівні вікна на півтора поверхи і балкончики з балюстрадою, інші бокові вікна другого ярусу просто в нижній частині прикрашені балюстрадою; колони доходять до четвертого поверху, четвертий поверх відокремлено карнизом, на рівні колон на четвертому поверсі подвоєні лопатки, між ними прямокутні вікна, над цими вікнами напівциркульні вікна п'ятого поверху, а можливо верхньої частини четвертого поверху, під дахом-ротондою-куполом карниз підпирають кронштейни. Ризаліти, що по боках ротонди оформлені п'ятьма пілястрами іонічного ордеру, мають висоту, як і колони, тільки вже не двох високих поверхів, а трьох звичайних, четвертий поверх також, як і в ротонді відокремлено карнизом і оформлений так само, але без п'ятого поверху, просто дах з балюстрадою на краю. З вулиці Артинова будинок закінчується ризалітом, а по Соборній тягнеться до бокового ризаліту, такого самого, як інші, тільки з шістьома пілястрами, між ризалітами крило з виступаючим першим поверхом і арочним проїздом, над цим проїздом і виступаючим проїздом по краю даха балюстради, арочний проїзд займає два поверхи, оформлений чотирма пілястрами, які відокремлюють сам проїзд і бокові проходи по боках від арки:
.наступна пам'ятка(67) це будинок в неогрецькому стилі, який має історію з 1870 року, закінчено будівництво Г.Артиновим в 1911 році, в приміщені була міська дума та управа, зараз це торгова палата, будинок триповерховий, який умовно можна поділити на п'ять частин (кількість вікон на поверсі), на першому поверсі по боках двері, вони оформлені канелюрованими колонами доричного ордеру, на які спираються фронтони, середні три вікна подвоєні прямокутні, між якими квадратні колони, розміщені ці вікна в арках з лучковими перемичками, перший поверх рустовано, подвоєні вікна також на третьому поверсі і по боках на другому, середні три вікна на другому поверсі прямокутні великі, середня частина другого і третього поверхів оформлена трьома канелюрованими колонами тосканського ордеру, на яких встановлений фронтон, посередині фронтона кругле вікно в квадратній ніші, по боках в ніші напівколони, будинок прикрашений геометричними орнаментами, а також гербом міста і роками побудови будинка:,
..поруч прибудований готель "Вінниця", свій відлік споруда(69) веде з кінця 19 століття, але по архітектурі помітні перебудови 30 років 20 століття:
.напроти "Вінниці" збереглась стара хоральна синагога, вірніше перебудована в 1930х роках синагога(62)Лівшиця в клуб сталіна, перший поверх, якої рустовано, а середня частина виступає ризалітом, я б сказав, що це дуже упрощена версія будинку напроти, зараз нібито будинок віддали єврейській громаді, хоча вивіска "фінансів з кредитами" видніється на фасаді:,
..а от ліворуч синагоги, через будинок побуту, боковим вуличним фасадом виходить дореволюційний будинок(66) з мінімумом декору, тут тільки проглядаються пілястри, місцями подвоєні, на даху парапет, місцями кований, над середнім вікном другого поверху трикутний сандрик, а під тим вікном на першому поверсі напівциркульний проріз, в якому двері і напівкругле вікно, перший поверх рустований:
.праворуч синагоги збереглись два триповерхових прибуткових будинки роботи Григорія Артинова, перший(58) належав Бродському, побудований з елементами раціонального модерну в 1910 році, в ньому на першому поверсі ліворуч підворіття, а праворуч двері, посередині великі вітринні вікна, інші вікна на верхніх поверхах подвоєні, центральна частина оформлена лопатками, над дахом парапет трьох форм:,
..другий(56) належав Віргіліусу, в ньому проглядуються неоренесансні форми, будувався в 1900-12 роках, в екстер'єрі присутні лопатки, сандрики, ковані балкони:
.далі по парній стороні драбинкою три будинка, перший(52) двоповерховий, перший поверх спотворений новими "хазаями", а на другому виділяються тільки високі вікна з лучковими перемичками, та лопатки різної ширини між ними, на даху парапети з башточками і кованими елементами, побудований в 1912 році Артиновим, але можливо і раніше:,
..другий будинок зараз займають усілякі офіси, шукаючи про нього інформацію траплялось багато ссилок, але суть будинка, коли був побудований, ким, майже не знайшов, є версія, що це готель "Франція", або "Франсуа" 1912 року, але є одне дореволюційне фото, де підписаний "готель Франсуа" під будинком №34 по цій же вулиці, тож однозначно сказати не можу, і я думаю, що інформація загубилась із-за сусіда "Савоя" (трохи нижче буде про нього інфа), а зараз попробую описати "Францію?": чотиповерховий, з трьома ризалітами, перший поверх рустовано, в лівому кінці якого підворіття, в правому - вхід, між ними вітринні вікна, на бокових ризалітах ковані балкони, на другому поверсі великі вікна-двері(посередині двері, по боках вузькі вікна) в арочних прорізах з лучковими перемичками, а на третьому-червертому поверхах подвоєні вікно-двері розділені напівколонами, верхи вікон прикрашає декоративна ліпнина; до центрального ризаліту на рівні другого-третього поверхів приєднано п'ятигранний еркер з вікнами на трьох ближчих до вулиці гранях, і який є основою для великого балкону четвертого поверху, над вікнами цього балкону вікно горища, або мансарди, в районі ризалітів на дахах кам'яні парапети, а в іншій частині ковані, між ризалітами по два прямокутних вікна з сандриками (третій і четвертий поверх) і наличниками на другому поверсі:
.ну і поруч, ще одна визитівка Вінниці - готель "Савой" - перший шестиповерховий будинок міста, з першим в місті електричним ліфтом, подопроводом і каналізацією, побудований Григорієм Артиновим в 1912-13 роках, на землі і за кошт Бериша Марковича Лехтмана, шостий поверх був мансардний, він був постраждав під час 2 Світової, і його відбудували тільки в наш час, готель виконаний в модерновому стилі з елементами необароко, стоїть на куті Соборної та пішохідної частини (стометрівки) Оводова, в плані "Г" образний, з довшим крилом по Оводова, кут будинку заокруглено і на нього виходять овальні балкони з другого по п'ятий поверхи, на шостому поверсі кута розміщено сектор барабану мансардного поверху з трьома напівциркульними вікнами і високий шоломоподібний купол з ліхтарем зверху і главкою-шпілем;
фасад з вулиці Соборної має п'ять вікон в довжину, посередині з другого по четвертий поверх прямокутний еркер (з вікнами на три сторони), на дашку якого балкон з балюстрадою, на балкон виходять двері-вікно напівциркульні п'ятого поверху, їх прикрашає портик з фронтоном пологої форми і колонами композитного ордеру, фронтон прикрашено жіночим маскароном і рослинним декором, між фронтоном і вікном п'ятого поверху - кругле вікно з замковим камнем і амурчиками з гірляндою по боках, це кругле вікно знаходиться на рівні шостого мансардного поверху, по кутах цього фасаду між першим і п'ятим поверхами напівколони коринфського ордеру на базах, між першим-другим і четвертим-п'ятим вікнами пілястри коринфського ордеру, пілястри і напівколони на рівні другого поверху прикрашені декорованими вінками, ковані балкони на крайніх лівих вікнах-дверях з другого по п'ятий поверх, на другому поверсі балкони від напівколон до еркера;
фасад по Оводова довший в три рази, в його довжині 18 вікон, його умовно можна поділити навпіл: дев'ять на дев'ять вікон, в лівій частині по три вікна розділені на три частини пілястрами, в середній частині на першому поверсі вхід, на другому кований балкон на три вікна, в наступних поверхах (з 3 по 5) в усіх частинах балкончики тільки під центральним вікном;
права частина ділиться пілястрами по два вікна, зліва овальний еркер в якому три вікна, але на довжину двох на п'ятому поверсі, під еркером вхід на першому поверсі, над еркером на шостому поверсі парапет з вікном і фронтончиком формою, як і з вулиці Соборній; праворуч останні вікна виділені напівколонами, як і кут будинку, на першому поверсі ще один вхід, в середній частині балкони на два вікна на поверхах від другого по п'ятий; далі деталі, які відносяться до обох крил:
між першим і другим поверхоми карниз, який підпирають модульони під напівколонами та пілястрами, між четвертим і п'ятим - карниз, між п'ятим і шостим карниз підпирають модульони над пілястрами і напівколонами;
Про вікна: майже всі вікна прямокутні з заокругленими кутами, на п'ятому поверсі напівциркульні, на шостому поверсі - люкарни мансардного поверху, на першому поверсі - вітринні, сучасні; на другому і четвертому - прикрашені під вікном рослинним декором, на третьому - під вікном маскарони і рослинний декор, над вікном картуші, на п'ятому - підвіконний карниз, під вікнами гірлянди, над вікнами рослинний декор:
.наступні два будинка на одному фото хоча і стоять поруч, але нумерацію мають 44, 38 (42 та 40 сховались десь у дворах)). 44 вузьким фасадом виходить на Соборну, побудований Артиновим в 1910 році, як прибутковий будинок для Райхера, того самого Райхера, що будував синагогу на Червонохрестовській, вірніше будував Артинов на замовлення Райхера, будинок трьоповерховий, на першому поверсі двері та вітрина, на другому два напівциркульних вікна і балкон на який виходять двері тієж форми, на третьому поверсі потроєні прямокутні вузькі вікна і балкон зі звичайними дверима, на даху над балконами кругле вікно з замковим камнем, воно знаходиться в кутовій башточці, над іншою частиною парапет плоскої форми, балкони підпирають модульони, ще модульони підпирають "полочку" між другим і третім поверхами, а ще є три маскарона під атиком:,
..блакитний будинок(38) виконаний в необарокових формах і будувався, як готель "Палас" в 1901 році, він теж триповерховий, посередині виділяється прямокутний еркер на два верхніх поверхи, перший поверх займають магазини зі своїми вітринами і старі двері під еркером, по кутах будинку та навколо дверей рустовані лопатки, еркер підтримують два кронштейни а на кронштейнах їм допомагають невеличкі атланти, еркер по боках прикрашено подвоєними колонами коринфського ордеру, які стоять на базах в половину другого поверху, по бокових сторонах еркеру по вікну на третьому поверсі і по ніші на другому, над колонами антамблемент в якому видніється кругле віконце, між колонами з чолової сторони еркера по два вікна на поверх, на третьому - напівциркульні з замковим каменем в вигляді модульона і пілястрами композитного ордеру по боках вікон, як і всі інші на третьому поверсі, на другому - прямокутні з такими ж модульонами зверху і пілястрами вже тосканського ордеру по боках вікон, ще на другому поверсі підвіконний карниз і під вікнами рослинний декор, по боках від еркера по три вікна на строну, середні вікна-двері виходять на балкончики, ще, якщо придивитись, можна помітити маленькі мушлі під дахом на кутах на третьому поверсі, ну і подвоєні модульони під карнизом:,
..на другому фото трохи невдалий ракурс, але не вистачало часу, тому тільки таке фото, це протилежна сторона від "Савою", а саме житловий будинок(53), який також приписують Артинову, побудований десь на початку 20 століття, можливо і в кінці 19, трьоповерховий, тут не видно, але опишу трохи його, там фасад лопатки ділять на п'ять частин, кути першого поверху рустовані, на першому поверсі вітрини і старі двері посередині, які оформлені лопатками, бокові і середня частини на інших двох поверхах мають по великому прямокутному вікну(бокові) і звичайному(середня), а частини між ними по два звичайних вікна, на другому поверсі вікна прикрашені сандриками різних форм і ушастими лиштвами, а на третьому невеличкі полиці, я не можу назвати це сандриками, на верхніх поверхах присутні підвіконні карнизи, над центральною частиною на даху парапет:
.на наступному фото можна помітити край будинка під №34, я його не сфоткав окремо, так як він був тільки після реставрації і вигляд мав новобуду, але зі старими формами, дома я знайшов про нього інформацію і це виявився той самий готель "Франція", який є на старій світлині, ще є інфа, що це прибутковий будинок Євгенії Прунмаєр, побудований в 1897 році, ну і можливо потім ставший готелем, ну а поруч ще один безіменний трьоповерховий будинок(28) з лопатками (на першому поверсі рустовані), сандриками на другому поверсі, більше погляд ні за що не чіпляється:,
..кутовий будинок(37) з вулицею Кропивницькою побудований в 1890 році, його називають будинок лікаря, скоріш за все із-за старої світлини, де на цьому будинку вісить вивіска "лікаря", будинок двоповерховий, з кутовим еркером, над еркером шоломоподібний купол з люкарнами да глухий ліхтар, навкруги еркера балкон, на нього виходять двері і два вікна по боках, між вікнами і дверима, і над вікнами - декоративні панелі, над панелями атик з декором, підпирає еркер рустована напівколона, перший поверх з фасаду Соборної зараз споплюжено ремонтом, стіни рустовано, а цоколь доходить до підвіконня, на другому поверсі п'ять прямокутних вікон з вушастими лиштвами та сандриками, над середнім вікном цифри побудови будинку, під дахом атик з елементами декору - гірляндами та рослинним орнаментом, також в будинку на другому поверсі підвіконний та міжповерхові карнизи; зі сторони фасаду на Кропивницького зберігся старий декор: лопатки, кований дашок над ґанком, вікна з замковим камнем в наличниках лучкової форми(перший поверх), так як по Кропивницького йде уклін до річки то в будинку є цокольний поверх, по периметру даха на краю новий кований парапет:
- наступний прибутковий будинок побудований в кінці 19 століття, приписують його архітектору Андрію Крауссу, автору "замка Річарда Львиного Серця", що в Києві, триповерховий, з мінімумом декору, перший поверх рустований, лопатки та акуратні лиштви, на даху кований парапет, будинок(35) знаходиться на тому ж перехресті, що і попередній будинок "лікаря":.
.."Крауссовський" будинок знаходиться напроти монастиря капуцинів, домінантою монастиря є костел Діви Марії Янгольскої, побудований коштом старости Людовика Калиновського в 1745-61 роках в стилі тосканського бароко:
- храм тринавовий, на чоловому фасаді в головній наві ніша зі статуєю Діви Марії, а над нею велике вікно з лучковою перемичкою, такі ж вікна, але меньші на бокових сторонах цієї нави над дахом бокових нав, нажаль не знаю, як він виглядає зі сторони хора, але можна припустити, що над середхресттям на даху встановлено сиґнатурку, поперечна нава(трансепт) по висоті трохи вища за бокові нави, до бокової лівої нави прибудовані "Г"-образні келії, а до правої - капличку з куполом, капуцини тут мешкали до 1888 року, потім, за наказом Олександра ІІІ їх було "розігнано", в 1930х костел було зачинено і служби розпочалися лише в 90х роках.
. на протилежній стороні Соборної наступний монастир, домініканський, домініканським він був до 1816 року, поки московити не відібрали, Преображенським собор був осв'ячений в 1832 році, побудований в 1758-79 роках коштом брацлавського земського судді Міхала Грохольського, архітектор Паоло Фонтана, стиль бароко, також в нижній частині костелу була крипта-усипальниця Грохольських, яку в 1855 році переоформили в теплу церкву Козьми та Даміана. в храмі хрестили, а потім і вінчали Михайла Коцюбинського. форма собору хрестообразна з прибудованими по боках нави триярусними дзвіницями, які знаходяться врівень до чолового(вуличного) фасаду нави, навкруги хора примикає одноярусна, але двоповерхова П- образна добудова келій з фігурними бароковими фронтонами на торцях, фасади трансепта полого "вздуті" назовні з фронтонами барочної форми, прикрашені пілястрами та лопатками, між келіями і хором утворився внутрішній дворик - атриум, на середхрестті - псевдобашта, зараз виконана у вигляді глави: на восьмигранному барабані восьмигранний цибулевидний купол з ліхтарем та маківкою, схожої форми і купола на дзвіницях, тільки грані формою більш до квадрату наближаються, раніше купола були шатроподібні, але їх совєти поскидали, а теперішні москальський патріархат більш під "православіє" оформив, та ще й позолотив(спочатку були темного кольору). кути дзвіниць виділені двійними пілястрами, сторони першого ярусу випуклі напівкруглі, між ярусами три карниза: міжповерховий, підвіконний другого ярусу і нижче - міжповерхового - який відділяє фриз, на сторонах першого поверху лиштви без вікон(на дзвіницях) і вхід до храму (на наві), над дверима ікона в ніші, також цей фасад нави прикрашений пілястрами. на другому ярусі напівциркульні вікна з сандриками, два карниза зверху, які виділяють фриз, треті яруси дзвіниць з напівциркульними арками(зараз засклені), кути також прикрашені пілястрами, над навою напівкруглий фронтон з круглим вікном:
- по бокам від собору побудовані дві каплиці, в тій що праворуч - вхід до теплого храму, а зліва - іконна лавка:
..вночі храм освітлюється чергуючими кольорами. фото зі сторони прибудови за хором (вівтарною частиною).
..у дворі за собором збереглась частина укріплення фортеці, що звуться "Мури" і які оточували спочатку єзуїтський, а потім і домініканські монастирі - це стіни та ПдЗ кутова башта, стіни місцями підперті контрфорсами і пронизані бійницями, кути на башті оформлено лопатками і закруглено, до низу башта розширюється, під дахом проглядується декоративний фриз, оборонні споруди виконано з червоної цегли на кам'яному фундаменті, побудовані Мури в 1610-17 роках на землі вінницького старости Валентина Калиновського:
.проходимо повз башту з Пд сторони монастирів по вулиці Монастирській (володарського), сюди виходять більш "новіші" споруди другої жіночої і чоловічої гімназій, і якщо чоловіча гімназія перебудована в 1907-11 роках, то про жіночу нічого не знайшов, скоріш за все це більш давніша споруда монастиря, зараз в жіночій розміщено краєзнавчий музей і адреса відностиься до Соборної вулиці (19), а в чоловічій зараз технічний ліцей і адреса по Монастирській вулиці (4), чоловіча гімназія триповерхова споруда боковим фасадом виходить на Монастирську, цей фасад прикрашений подвоєними пілястрами тосканського ордеру, на третьому поверсі вікна напівциркульні на нижніх прямокутні, з двору і парадного фасаду будинок має два разаліти, які на кутах оформлено пілястрами на верхніх поверхах, нижній поверх рустовано, в ризалітах знаходяться двері, двері виділено декоративними портиками - пілястри під фронтончиком, ще пілястри ділять чоловий фасад на частини по три вікна, і над середньою частиною парапет, також парапетами закінчуються і ризаліти:
.фотопостріл на монастирський квартал з лівого берега Бугу:
- рожеве приміщення ліворуч зараз займає хужодній музей, це старе двоповерхове приміщення монастирських келій єзуїтів.
.вернемось до Монастирської вулиці, там на фоні монастирів загубились два стареньких будинка (1,5): перший адмінбудинок, побудований в 1902 році, два поверхи з вікнами з лучковими перемичками і лиштвами, по два вікна відокремлено рустованими лопатками, під карнизом дентикули, над дверима одне вікно в декоративній арці, яка закінчується парапетиком, над вікном дата побудови будинку:,
..до другого будинку приліпили вже верандочку, на другому поверсі балкон, і невеличке віконце на горище, яке розміщене в парапеті?, всі вікна відокремлено лопатками, на першому поверсі вони рустовані:
.закінчу пост єзуїцьким костелом, зараз в ньому архів, побудований він в 1613 році коштом старости брацлавського воєводства Валентієм-Олександром Калиновським, стиль ренесанс, на початку 20 століття трохи перебудовувався-оновлявся Г.Артиновим, з 1911 року тут розміщувалась церква ікони Казанської Богоматері, костел має цокольний поверх, храм тринавовий, з Пд сторони до хора прибудований конвікт, зі С - квадратна каплиця, в каплиці замість вікон напівциркульні ніші, над всіма стінами каплиці фронтони з круглим віконцем, ніші відокремлені пілястрами, також з С сторони костел підпирають масивні контрфорси, чоловий фасад оформлено виступаючим ризалітом з чотирма пілястрами тосканського ордеру, зверху фронтон з напівкруглою аркою, під фронтоном атик, також цей атик переходить і на бокові частини - бокові нави, кути бокових нав прикрашено пілястрами, в нижній частині прямокутні вікна з трикутними сандриками в напівциркульних декоративних арках, вище них карниз і напівциркульні вікна, посередині ризаліта двері, вище напівкругле вікно в ніші, між боковими пілястрами ризаліта невеличкі напівциркульні ніші, до дверей прибудовані ковані сходи, це вже перебудова 1907 року, сходи виготовлені на чавунному заводі Молот Б.Львовича, я його згадував в попередніх постах:
- на бокових фасадах в нижній частині невеликі напівциркульні вікна, а над ними великі напівкруглі, з З частини виступає конвікт з бароковим двоповерховим фігурним фронтоном з вазами-башточками, вікна в цій прибудові в два поверхи, маленькі,
прямокутні з сандриками, відокремлені пілястрами, такі ж пілястри і на кутах:
.на цьому по Вінниці все, треба заїхать ще, щоб дознять деякі мало-цікаві, але старенькі будиночки.
.наступними будуть пости з тріпів 2015 року.. ..