До Переяславщини через Згурівку. Ч.2
Білі та прозорі плями Київщини. Прозорі, це такі, що трапляються випадково (мій особистий термін)). Старенька-гарненька архітектура..
..Доїхав я до райцентру Згурівка, тут зі старої архітектури я не знайшов нічогісінько (хоча в неті знайшов відомості про якісь будинки 19 століття), тільки серед парку два пам'ятника Кочубеям: 1.Петръ Кочубей \ Родился 29 Июня 1825 г \ Скончался 27 Декабря 1892 г. 2. Варвара Александровна Кочубей \ рожденная Графиня \ Кушелева - Безбородько \ родилась 21 Декабря 1829 г \ скончалась 1 ноября 1894 г , на зворотній стороні пам'ятника: Азъ есм воскршение и живот \ веруяй въ мя аще и умретъ оживетъ \ (Ев.Іон.ХІ.25).
Парк колись був досить роскішний, і палац тут був, а залишилось....
Наступна зупинка в другому райцентрі - Яготині, з невідвіданих мною тут будинків були: ось цей, напіврозвалений, кожен раз проїжджаючи повз, не міг зупинитись, - досить незручне місце розташування:
.., і залізнична станція, побудована в 1901 році, плюс допоміжні споруди:
.. а земська школа в Яготині знову не було мною помічена......доведеться заїхати вп'яте, в це чудове місто, може й новобудовану ротонду сфоткаю..
Незапланована знахідка поїздки виявилась в с.Ничипорівка, це закинута земська школа 1911 року побудови, на швидкості вихватив краєм ока, форму має прямокутну, складається з двох частин: одно і двоповерхової, двоповерхова має по п'ять вікон з довшої сторони і по три з бокової на кожний поверх, на першому поверсі вікна прямокутні, на другому напівциркульні, парадний і боковий фасад оформлений чотирма лопатками: на боковому між вікнами і по кутах, на парадному виділене центральне велике вікно другого поверху, на першому поверсі під ним двері. Всі вікна мають сандрики з замковим каменем, між вікнами другого поверху стіни рустовані, над центральним входом на даху є невеличкий парапет, також пОверхи розділені декоративним, не виступаючим за межі стіни, карнизом. Дах чотирискатний. На нищій половині будинку оформлення таке, як і вищій, тільки кількість вікон довшої сторони - чотири:
В неті розкопав, що побудована на прохання І.Ф.Волошина.
Точно така сама школа (1910р) виявилась (помітилась) в сусідньому с.Фарбоване, цій споруді поталанило трохи більше, її примітив і прихватизував собі москальський патріархат, зараз в будинку Успенський храм, тож не стоїть пусткою і не руйнується, в цій будівлі тільки відсутній парапет, все інше один-в-один з Ничипорівською:
Потім був заїзд в Чопілки, там є руїна дерев'яного храму, але місцеві мене збили з пантелику, сказали, що згоріла, ну я подумав, що повністю згоріла (приїхав додому і виявив її на гуглмапі). Тож можливо заїду ще раз туди, тепер точно знаю де вона знаходиться (інфа про руїну від М.Набок, дякую.)
Наступна пам'ятка в с.Хоцьки, це дерев'яна лікарня, побудована в 1864 році, знаходиться на краю села, один будинок цілий, другий руїна:
Ну і остання пам'ятка поїздки знаходиться в с.Циблі, два рази я її фоткав з берега, цим разом я таки "поплив" до неї, і так співпало, що саме в цей день було її храмове св'ято - 2 серпня - Пророка Іллі. Храм Іллі побудований в 1912 році в класичному стилі з елементами староруської архітектури. При створені Канівського "моря", було затоплено чимало сіл, одне з них - Циблі, людей відсилили на вищий беріг від села, храм стояв на піднесенні, зараз це острів, до нього можна дойти вбрід (як я, там є стежка, якою корови ходять на острів з храмом по траву, на березі вони траву всю виїли, а на острові ще є, пастухи сидять на березі, а тварини по цій стежці чимчикують на острів, ввечері повертаються назад, самі, серйозно. Сам був в шоці), або взимку по льоду. Біля церкви був цвинтар, тому з часом води водосховища порозмивали кістки з ґрунту і на них можна ненавмисне наступити, від храму залишились стіни нави і апсида з ризничкою. Іноді припливають сюди попи гундяєвські, правлять службу, можливо хочуть відбудувати храм, а чого б ні?, он де в сусідньому затопленому селі Гусинці, відбудували храм з дзвіницею (колись писав про те), то може й тут відбудують, прикро тільки, що москалі:
для порівняння, як є і як виглядав храм:
- ще між храмом і селом є козацький хрест (храм посередині фото, махенька крапинка).
Наступним днем я їхав додому, попав в невеличку аварію, поламав пару кісток, але все вже гаразд, то було рік тому, а тільки сподобився написати звіт...
Наступним постом буде Ніжин, або, як я розходжував ногу))....
..Доїхав я до райцентру Згурівка, тут зі старої архітектури я не знайшов нічогісінько (хоча в неті знайшов відомості про якісь будинки 19 століття), тільки серед парку два пам'ятника Кочубеям: 1.Петръ Кочубей \ Родился 29 Июня 1825 г \ Скончался 27 Декабря 1892 г. 2. Варвара Александровна Кочубей \ рожденная Графиня \ Кушелева - Безбородько \ родилась 21 Декабря 1829 г \ скончалась 1 ноября 1894 г , на зворотній стороні пам'ятника: Азъ есм воскршение и живот \ веруяй въ мя аще и умретъ оживетъ \ (Ев.Іон.ХІ.25).
Парк колись був досить роскішний, і палац тут був, а залишилось....
Наступна зупинка в другому райцентрі - Яготині, з невідвіданих мною тут будинків були: ось цей, напіврозвалений, кожен раз проїжджаючи повз, не міг зупинитись, - досить незручне місце розташування:
.., і залізнична станція, побудована в 1901 році, плюс допоміжні споруди:
.. а земська школа в Яготині знову не було мною помічена......доведеться заїхати вп'яте, в це чудове місто, може й новобудовану ротонду сфоткаю..
Незапланована знахідка поїздки виявилась в с.Ничипорівка, це закинута земська школа 1911 року побудови, на швидкості вихватив краєм ока, форму має прямокутну, складається з двох частин: одно і двоповерхової, двоповерхова має по п'ять вікон з довшої сторони і по три з бокової на кожний поверх, на першому поверсі вікна прямокутні, на другому напівциркульні, парадний і боковий фасад оформлений чотирма лопатками: на боковому між вікнами і по кутах, на парадному виділене центральне велике вікно другого поверху, на першому поверсі під ним двері. Всі вікна мають сандрики з замковим каменем, між вікнами другого поверху стіни рустовані, над центральним входом на даху є невеличкий парапет, також пОверхи розділені декоративним, не виступаючим за межі стіни, карнизом. Дах чотирискатний. На нищій половині будинку оформлення таке, як і вищій, тільки кількість вікон довшої сторони - чотири:
В неті розкопав, що побудована на прохання І.Ф.Волошина.
Точно така сама школа (1910р) виявилась (помітилась) в сусідньому с.Фарбоване, цій споруді поталанило трохи більше, її примітив і прихватизував собі москальський патріархат, зараз в будинку Успенський храм, тож не стоїть пусткою і не руйнується, в цій будівлі тільки відсутній парапет, все інше один-в-один з Ничипорівською:
Потім був заїзд в Чопілки, там є руїна дерев'яного храму, але місцеві мене збили з пантелику, сказали, що згоріла, ну я подумав, що повністю згоріла (приїхав додому і виявив її на гуглмапі). Тож можливо заїду ще раз туди, тепер точно знаю де вона знаходиться (інфа про руїну від М.Набок, дякую.)
Наступна пам'ятка в с.Хоцьки, це дерев'яна лікарня, побудована в 1864 році, знаходиться на краю села, один будинок цілий, другий руїна:
Ну і остання пам'ятка поїздки знаходиться в с.Циблі, два рази я її фоткав з берега, цим разом я таки "поплив" до неї, і так співпало, що саме в цей день було її храмове св'ято - 2 серпня - Пророка Іллі. Храм Іллі побудований в 1912 році в класичному стилі з елементами староруської архітектури. При створені Канівського "моря", було затоплено чимало сіл, одне з них - Циблі, людей відсилили на вищий беріг від села, храм стояв на піднесенні, зараз це острів, до нього можна дойти вбрід (як я, там є стежка, якою корови ходять на острів з храмом по траву, на березі вони траву всю виїли, а на острові ще є, пастухи сидять на березі, а тварини по цій стежці чимчикують на острів, ввечері повертаються назад, самі, серйозно. Сам був в шоці), або взимку по льоду. Біля церкви був цвинтар, тому з часом води водосховища порозмивали кістки з ґрунту і на них можна ненавмисне наступити, від храму залишились стіни нави і апсида з ризничкою. Іноді припливають сюди попи гундяєвські, правлять службу, можливо хочуть відбудувати храм, а чого б ні?, он де в сусідньому затопленому селі Гусинці, відбудували храм з дзвіницею (колись писав про те), то може й тут відбудують, прикро тільки, що москалі:
для порівняння, як є і як виглядав храм:
- ще між храмом і селом є козацький хрест (храм посередині фото, махенька крапинка).
Наступним днем я їхав додому, попав в невеличку аварію, поламав пару кісток, але все вже гаразд, то було рік тому, а тільки сподобився написати звіт...
Наступним постом буде Ніжин, або, як я розходжував ногу))....