друзі
Друзі бувають різними. Їх варто розрізняти відпочатку. Деяким не слід відкриватися, до деяких не слід прив"язуватись, деяких треба любити, з іншими проводити час...
З часом границі розмиваються, ти стаєш м"якше, поступливіше....дозволяєш людям витирати об себе ноги, виправдоваюш ці їхні вчинки, живеш із цим, а один момент зриваєшся на найдорожчих людях...і тут уже виправдовуєш себе.
Часто наділяєш людей бажаними якостями, яких у них нема і не буде, а ти любиш образ...а час іде, а образ все не співпадає з реальністю...ти дратуєшся...
є люди, яким довіряєш, а вони цього не цінують...
а є й навпаки))) є такі, що люблять не дивлячись ні на що) на те шо я не ідеальна, інколи нестримана, показую настрій...вони люблять і ця любов в їх очах, вчинках...вони так міцно у моєму серці, їх не вирвав ні час, ні відстань))
є друзі, які в різним містах, у різному часі, але знаходять місце у своєму серці, слухають мої скарги на життя, заспокоюють о пів на першу ночі і ні на що не скаржаться...
до чого я веду?
до того, що друзі - це дорогі люди. Але інколи вони виходять з цього статусу. Вони стають гарними знайомими у кращому разі...
Цінуйте тих, хто поруч, і не женіться за тими, хто не цінує вас!
П.С. На жаль, є люди, які наводять на ТАКІ роздуми...(((
П.С.С. Може хтось знає як від цього уберегтись?....
З часом границі розмиваються, ти стаєш м"якше, поступливіше....дозволяєш людям витирати об себе ноги, виправдоваюш ці їхні вчинки, живеш із цим, а один момент зриваєшся на найдорожчих людях...і тут уже виправдовуєш себе.
Часто наділяєш людей бажаними якостями, яких у них нема і не буде, а ти любиш образ...а час іде, а образ все не співпадає з реальністю...ти дратуєшся...
є люди, яким довіряєш, а вони цього не цінують...
а є й навпаки))) є такі, що люблять не дивлячись ні на що) на те шо я не ідеальна, інколи нестримана, показую настрій...вони люблять і ця любов в їх очах, вчинках...вони так міцно у моєму серці, їх не вирвав ні час, ні відстань))
є друзі, які в різним містах, у різному часі, але знаходять місце у своєму серці, слухають мої скарги на життя, заспокоюють о пів на першу ночі і ні на що не скаржаться...
до чого я веду?
до того, що друзі - це дорогі люди. Але інколи вони виходять з цього статусу. Вони стають гарними знайомими у кращому разі...
Цінуйте тих, хто поруч, і не женіться за тими, хто не цінує вас!
П.С. На жаль, є люди, які наводять на ТАКІ роздуми...(((
П.С.С. Може хтось знає як від цього уберегтись?....