24й. неймовірна домашня тваринка
муркає як киця, м’якеньке як кролик, ховається як хом’ячок, линяє як собака, балакуча як папужка, спокійна як рибка…
не потрібно вигулювати, місця багато не займає, можна взяти з собою у відпустку, основна їжа - трава або сіно.
міні версія капібари…
розумна некусюча комунікативна невеличка тваринка - МУРЧАК чи КАВІЯ.
або, в народі, просто - МОРСЬКА СВИНКА.
багато різних домашніх улюбленців були в мене в дитинстві. але ось коли донечка захотіла вдома тваринку - ми взяли морську свинку, бо такого в мене ще не було )). і, як виявилось, - це неймовірно мила тваринка. ну реально суцільні плюси і позитив. напевно єдиний мінус - неможливо привчити до туалету (до одного кутика), як напр. хомячка. ну пробували, але так і не вдалося ((
мурчак має ідеально зручний розмір, щоб тримати в руках, а це важливо саме для дитини, бо не важкий. і тому до рук привчається швидко й легко, оскільки не кусає й не тікає з рук. але кидати не можна - це дитині треба обов’язково пояснити.
"свиняка" з радістю бігає по хаті, бо любить рухатися. за нею цікаво спостерігати: такі короткі перебіжки туди-сюди. але хоче ховатися, бо по натурі - гризун, тому варто позакривати всі можливі дірки в хаті, щоб там не застрягла. побігає й повертається до свого житла, якщо має вільний доступ на вхід/вихід (у туалет сходити в більшості випадків також повертається). переважно любить гуляти, коли нікого нема в кімнаті. а коли хтось заходить, то або ховається, або швидко тікає до себе.
(перескакує невисокі перешкоди, щоб побігати поза своєю хатинкою)
звикає до повторень. якщо періодично давати їй їсти, витягаючи їжу з поліетиленового пакета, що шарудить, то звикне саме до цього шарудіння і защораз буде пікати, почувши знайомий звук, ніби вимагаючи їжу. те саме зі звуками брязкоту ключів при відкриванні вхідних дверей: якщо звикне, що їй після приходу дають свіжої травички, принісши з вулиці, то голосно пікатиме й «радітиме» приходу будь-кого додому. якщо в цей час вона якраз бігає по хаті, то буває, що прибіжить до вхідних дверей, пікаючи і чекаючи трави. наша свининка має чудовий слух: повідомляє, що хоче шкірку від яблука чи огірка, навіть коли ще чищу фрукт/овоч.
найцікавіше - це комунікація морської свинки. уррр, унк-унк, ойнк, квік-квік, майже співи й різні пікання…
якщо її тримати на руках і гладити по спинці - то муркає-вібрує й навіть може заснути, якщо їй абсолютно комфортно та повністю довіряє людині, ще й задоволено тихенько квікає. а якщо тре верхні зуби об нижчі, то злиться/дратується, попереджаючи, щоб її не чіпали, що їй щось не подобається. свариться специфічним звуком, якщо дитина її трохи затисне на руках або якщо випадково злякає, граючись.
годування досить просте: все має бути сирим. основа - свіжа або сушена трава. решта - овочі, фрукти, зерно, горіхи, хліб. свинка сама вибере, що найбільше любить. наша Унка найкраще їсть траву, моркву, огірки і помідори ))) якщо вдома сухо, то обов’язково давати воду в поїлку. тверда їжа (напр., сухарик, бублик), гілочки фруктових дерев чи крейда - потрібні звірку, щоб тримати в порядку зуби. годувати можна і наніч, тоді не буде шуміти вночі.
голодна тварина буде голосно просити дати їй поїсти ))
дорослі є помічниками дитини в догляді за свинкою. бо потрібно не тільки погодувати, але й прибирати. ми в якості наповнювача використовуємо пресовану стружку, а для запобігання запаху підходять «котячі» силікагелеві гранули (суміш різного розміру).
жує :)
не потрібно вигулювати, місця багато не займає, можна взяти з собою у відпустку, основна їжа - трава або сіно.
міні версія капібари…
розумна некусюча комунікативна невеличка тваринка - МУРЧАК чи КАВІЯ.
або, в народі, просто - МОРСЬКА СВИНКА.
багато різних домашніх улюбленців були в мене в дитинстві. але ось коли донечка захотіла вдома тваринку - ми взяли морську свинку, бо такого в мене ще не було )). і, як виявилось, - це неймовірно мила тваринка. ну реально суцільні плюси і позитив. напевно єдиний мінус - неможливо привчити до туалету (до одного кутика), як напр. хомячка. ну пробували, але так і не вдалося ((
мурчак має ідеально зручний розмір, щоб тримати в руках, а це важливо саме для дитини, бо не важкий. і тому до рук привчається швидко й легко, оскільки не кусає й не тікає з рук. але кидати не можна - це дитині треба обов’язково пояснити.
"свиняка" з радістю бігає по хаті, бо любить рухатися. за нею цікаво спостерігати: такі короткі перебіжки туди-сюди. але хоче ховатися, бо по натурі - гризун, тому варто позакривати всі можливі дірки в хаті, щоб там не застрягла. побігає й повертається до свого житла, якщо має вільний доступ на вхід/вихід (у туалет сходити в більшості випадків також повертається). переважно любить гуляти, коли нікого нема в кімнаті. а коли хтось заходить, то або ховається, або швидко тікає до себе.
(перескакує невисокі перешкоди, щоб побігати поза своєю хатинкою)
звикає до повторень. якщо періодично давати їй їсти, витягаючи їжу з поліетиленового пакета, що шарудить, то звикне саме до цього шарудіння і защораз буде пікати, почувши знайомий звук, ніби вимагаючи їжу. те саме зі звуками брязкоту ключів при відкриванні вхідних дверей: якщо звикне, що їй після приходу дають свіжої травички, принісши з вулиці, то голосно пікатиме й «радітиме» приходу будь-кого додому. якщо в цей час вона якраз бігає по хаті, то буває, що прибіжить до вхідних дверей, пікаючи і чекаючи трави. наша свининка має чудовий слух: повідомляє, що хоче шкірку від яблука чи огірка, навіть коли ще чищу фрукт/овоч.
найцікавіше - це комунікація морської свинки. уррр, унк-унк, ойнк, квік-квік, майже співи й різні пікання…
якщо її тримати на руках і гладити по спинці - то муркає-вібрує й навіть може заснути, якщо їй абсолютно комфортно та повністю довіряє людині, ще й задоволено тихенько квікає. а якщо тре верхні зуби об нижчі, то злиться/дратується, попереджаючи, щоб її не чіпали, що їй щось не подобається. свариться специфічним звуком, якщо дитина її трохи затисне на руках або якщо випадково злякає, граючись.
годування досить просте: все має бути сирим. основа - свіжа або сушена трава. решта - овочі, фрукти, зерно, горіхи, хліб. свинка сама вибере, що найбільше любить. наша Унка найкраще їсть траву, моркву, огірки і помідори ))) якщо вдома сухо, то обов’язково давати воду в поїлку. тверда їжа (напр., сухарик, бублик), гілочки фруктових дерев чи крейда - потрібні звірку, щоб тримати в порядку зуби. годувати можна і наніч, тоді не буде шуміти вночі.
голодна тварина буде голосно просити дати їй поїсти ))
дорослі є помічниками дитини в догляді за свинкою. бо потрібно не тільки погодувати, але й прибирати. ми в якості наповнювача використовуємо пресовану стружку, а для запобігання запаху підходять «котячі» силікагелеві гранули (суміш різного розміру).
жує :)