Стишочек про справжню жінку. :)

Sep 11, 2013 02:00

Вставила я тут кое-какой диск старый, а на нём, помимо древних картинок и музыки, оказался текстовый документик со стишочком, который один мой приятель сочинил обо мне, когда мне было лет 20. Вот, любуйтесь. :)

(Ремарка: тогда я носила в сети ник Nachtigall. Приятель очень любил словотворчество и за мою любовь к немецкому языку прозвал меня "Шпрехтигалль" :))) ).
***
Ось бабуся Шпрехтігаля
По селу гусей гоняла,
Сіна зранку принесе,
І корову попасе,
Дров до пічки натаскає,
Ба... Сокирою махає, що не всяк мужик так має....

А в подвалі в баби Галі самогонний апарат,
Вона як того наваре, він сильнішй у стократ,
Огірків позавертає, пляшку поруч, все я к те...
Та коли як вечір стане - до сусіда понесе,
Щоб того козла п'яницю, у понос, та це не все!

Станеться мІсяць на дворі світити, зірки сяють, вся хуйня...
Бандюки в город полізуть, спиздить шось к початку дня,
Але мамка Шпрехтігаля чує все та спокій має, як бандюк той переліз,
Точно по яйцях стріляє, із рушниці саморіз....
Працьовита, діловита, не відходить від корита, добре знає свою справу,
Коренить вона халяву, жито косить, хліб пече,
А як час на прибирати - то і граблю на плече.

От така у нас країна, жінка як чоловіки,
Із турботою про землю, робить все і залюбки,
Тож коли настане літо, зберемося у село,
До бабусі Шпрехтігалі, з піснею вперед дамо!

стишочек, йумар, как_важно_быть_серьёзной!(с), удовлетворение моего тщеславия

Previous post Next post
Up