Є люди які закохують у себе подобаються з самого першого погляду.
Я була виснажена. Позаду лишилися два кордони. Українсько-білоруський та білорусько-польський.
І ось того спекотного липневого дня я вигрузилася із потяга і на пероні якісно виділялася з натовпу білявка в червоному сарафані і сяючою посмішкою від вуха до вуха. Вона йшла назустріч, але дивилася повз мене.
***
Я цю людину полюбила одразу. За її червоний сарафан і посмішку.
А з часом - за почуття гумору, за хитроприщурені очі, за цитування російської класики і не тільки :), за її внутрішніх сонячних зайчиків
Я цій людині дивуюся кожного дня. За наполегливість, за невпинні пошуки себе, за здатність вже маючи за спиною вищу освіту паралельно тягнути на собі навчання на 5 факультетах, за щоденні спроби самовдосконалення, за відданість і за ще три вагони достоїнств...
Машка, мальчик мой сладкий, спасибо тебе, хорошая моя, за твоих солнечных зайцев!
И хоть так получается, что выловить тебя на чашку чая почти невозможно ( потому что всегда найдутся некие "деревья" у которых новый год именно в тот день когда я проездом в Варшаве:), но вспоминая тебя - мне очень часто хочеться сделать громкое заявление: " ЛЮБЛЮ Я ЭТУ МАКАРОВУ" :-***
С днем рождения, человечище!