шось мене накрило...

[kraplyna]

Я вважаю себе щасливою...

Я памятаю часи, коли ніхто ще не знав, що таке мобільний зв'язок, коли не було інтернету і компютерів...

Я знаю, що таке чорні черешні при білій хаті...
Я знаю як це - кожного тижня йти полем кілька годин до найближчої залізничної станції...
Я знаю, що таке - випасати кіз на лугу... і пити свіже-свіже тепле молоко...
Я знаю, як це - сидіти півдня на бузку і вважати це своєю хаткою...
Я знаю як це - мати великого кудлатого пса...

Я знаю, як це - кількаденні мандрівки і жити в наметі...
Я знаю як це - жити в гуртожитку...
Я знаю як це - мати друзів...
Я знаю, що таке любов до втрати притомності...
Я знаю, що таке нерозділене кохання...
Я знаю, що таке страх... і відвага...

Я знаю, що так, мабуть, більше ніколи не буде...
Але я нізащо не хочу колись забути, що все це було...