заганююся в глухий кут
перебуваю у ступорі
додому їхати не хочу
збирати речі не хочу (сьогодні довго рилася в смітнику біля супермаркету витигуючи звідти картонні коробки:)
залишатися не хочу
спати хочу (але ліньки навіть спати)
єдине, що мене, хоч і ненадовго, але виводить зі стану аморфності - то це пускання мильних бульок...
...ефемерна краса шоб його де...