Чорна Тиса

[krajzer]

.

З під смеречого щоглісу
 теревенить Чорна Тиса,
та приймає під завісу
    стрімголов струмків-гульвісів
                         шкереберть;
З ворожеським, левчим бризком
 визбираються під тиском,
 під її оспідню зиску,
 та й несуть - колоди, хмизки,
                     ген чи геть...
Голомоза, камениста,
в порпораді містить звістку,
що й рідини мають кістку,
як вони з Кирпатів, звісно -
та, з отих кісток намисто,
не розірве, хоч затісне,
                       злощенть...
А в намисті, йой! Та сила,
що розрив-трава зносила,
попід гатицях місила,
та її взяло чимчином,
                 в усердь;
й відтепер, хто йов надіне -
не полише йом надійне,
та й наснага не погине,
хоч би як труїли цвіллю,
відібрали мову спільну -
буде мати серце вірне,
      мов смерть...

.