Неонацистський Інтернаціонал знайшов собі будинок -Україну

Mar 15, 2014 14:35


Євроінтеграції ще не сталося, а перші її плоди вже можна пожинати. На Україну потягнулися європейські ультраправі радикали. Надивившись на торжество місцевих неонацистів, вирішили, що там їм будуть раді.

Кілька днів тому до Києва приїхала ціла делегація зі Швеції, з так званої Svenskarnas Parti, «Партії шведів». У себе вдома вони не шпарко впливові - ну, кому потрібні в Європі расисти і етнічні націоналіст? А в Києві, гляди ж ти, припали впору!

Історія нікого нічому не може вчити. Зате вона постійно повторюється. Що ти в ній розгледиш - справа твоя.



П'ятнадцять років тому, Чечня. Пам'ятаєте, які були подиви від тих, хто там воював? У першу війну - місцеві чечени. А в другу просто свято якесь. Що - араби? Негри? Звідки? Найманці? Держдеп прислав!

Нікого Держдеп не присилав. Російських ваххабітів в Сирію, Афганістан і Ірак хто посилав? МЗС РФ, чи що? Ну зараз, звичайно.

Просто казкові долбойоби дуже швидко знаходять собі подібних і починають тусуватися і розмножуватися. В епоху глобалізму для справжнього, упевненого в собі долбойоба немає ніяких перешкод, вже тим більше кордонів. «долбойоби всіх країн, єднайтеся!». Російська влада тоді навіть слово таке використала - «терористичний інтернаціонал». Не дарма використовували, дуже точне визначення.

Неонацисти по всьому світу нічим не гірше якой нибудь Алькаеди. Але й нічим не краще, тому що такі ж долбойоби. Алькаеда вила собі гніздів'я в Афганістані, в кінці дев'яностих у Чечні. А неонацисти тепер отримають новий будинок - Україну.

У себе вдома, в чистенькій Європі, це все якось нерукопожатно. Так, мігранти там багатьох задовбали, але не до такої міри, щоб кричати на площах хайль, тягнути руки і вимагати когось «на ножі».

Візьміть Німеччину - здорова країна, нацизмом перехворіла. У них теж є неонацисти, тільки поліція їх навіть не розганяє. Просто розступається і дозволяє місцевим лівакам-антифа їх отмудохать. Тому що саме населення має, як там модно декларувати, «щеплення від фашизму». Некомфортно там долбойобам, от і шукають собі корито.

І тут починається в Європі повна Україна. І всі ці дегенерати, зачувши споріднені душі в Яроша та інших «сотників» зi всяких там «Тризуб», «Спільних справ» та різних інших філій Кащенко, вже біжать на Україну, щоб долучитися. Ну, як ваххабіти в Алькаеду.

Багато хто, зморщивши ніс, закривали очі на Правий Сектор - а вони меншість, нічого не виражають, їх тут майже що і немає, та подивіться всі як тихо і чисто. Робити це стає все важче. Хоча ховати голову під ковдрою - улюблена розвага ідеалістів.

Якщо хтось у першому акті виводить на сцену фашистів, у другому ви отримаєте погроми, а в третьому - концтабори. Вже хто-хто, а Україна проходила це десятки разів. Останній в 1941 році, під час попередньої спроби євроінтеграції. Історія нікого нічому не вчить - вона просто бере дрин і б'є по голові. Стільки разів, скільки разів буде потрібно.

Русская версия

Афганістан, Києв, Європа, Україна, Правий Сектор

Previous post Next post
Up