Як кажуть, в каждой шутке есть доля шутки. "Справжні" патріоти навіть пишаються своїм щенячим захопленням Америкою й дражняться перед Росією, показуючи язика, що братаються з США.
Але чого ви так впевнені, що Америка вас не підставить, любі мої, що вона не використовує вас у своїх цілях? Одразу скажу, мені багато чого подобається в США, я люблю дещо з американської культури і мистецтва, нічого не маю проти людей. Але! Влада їх веде себе нахабно і підступно. Навіть самі американці про це кажуть постійно. Теж саме і з Євросоюзом. Поки що усі ці "любі друзі" за останній час новітніх подій нічого хорошого для нас не зробили. Тільки маємо після Майдану розвалену економіку, купу боргів, зруйновану вщент частину країни і безліч загиблих людей. А - як це я забувся - ще натравили нас, як собак, на сусідів. І ми заливаємося гавканням, мов навіжені, аж слина капає, а ми й не помічаємо. І таке ставлення стало хворобливо гіперболізованим у зовсім короткі часи. Чи це не дивно? Тоді, коли нам майже щосекундно звідусіль капають на мізки, що "Росія погана", "Росія агресор", "Росія напала на Україну". Під таким натиском у що завгодно повіриш...
Як ще не соромно кричати на кожному кроці, що росіяни - тупе бидло, що жере сміття з телебачення, і, навіть не помічати, що самі постійно це робите?
[Перевод на русский] Как говорится, в каждой шутке есть доля шутки. "Настоящие" патриоты даже гордятся своим щенячьим восторгом перед Америкой и дразнятся перед Россией, показывая язык, как братаются с США. Но чего вы так уверены, что Америка вас не подставит, дорогие мои, что она не использует вас в своих целях? Сразу скажу, мне многое нравится в США, я люблю кое-что из американской культуры и искусства, ничего не имею против людей. Но! Власть их ведет себя нагло и коварно. Даже американцы об этом говорят постоянно. Тоже самое и с Евросоюзом. Пока все эти "люби друзи" за последнее время новейших событий ничего хорошего для нас не сделали. Только имеем после Майдана развалившуюся экономику, кучу долгов, разрушенную часть страны и множество погибших людей. А - как это я забыл - еще натравили нас, как собак, на соседей. И мы заливаемся лаем, как сумасшедшие, аж слюна капает, а мы и не замечаем. И такое отношение стало болезненно гиперболизированным в совсем короткие сроки. Не странно ли? Тогда, когда нам почти ежесекундно отовсюду капают на мозги, что "Россия плохая", "Россия агрессор", "Россия напала на Украину". Под таким натиском во что угодно поверишь...
Как еще не стыдно кричать на каждом шагу, что русские - тупое быдло, что жрет мусора по телевидению, и даже не замечать, что сами постоянно это делаете?