П'ята хвиля мобілізації. Щоб вбити тих, хто ще лишився живим
Apr 21, 2015 13:20
Як добре в нас все в Україні!!! Почитайте наші ЗМІ, тільки гляньте - просто в раю ми з вами живемо. Держава проводить антитерорестичну операцію, гарненько усіх мобілізує, демобілізація виконується легко і приємно, мов вантажівку розгружаєш, коли усе під контролем і у накладних повний порядок. А втрати зовсім невеличкі за цей час - лише 1,5 тисячі військових. Нещодавно озвучували офіційну статистику (на Житомирському полігоні під час брифінгу). Так я вам можу сказати, їх послухати - українська армія дійсно чи не найкрутіша у світі. Свої втрати - є, але мінімальні. А ось "окупанти" і "терористи" зовсім дурні і взагалі воювати не вміють - майже 15 тисяч.
Якщо вам десь хтось називає інші цифри, або розказує, що українська армія - це завжди був вже майже сталий вираз, сміховисько для самих же військових ВСУ, які зовсім не з чуток знають про стан справ усередині армії - так от, якщо хтось десь виказує подібні блюзнірські ідеї, знайте - то все російська пропаганда, це все агенти Путіна і кремлеботи працюють. Нема такого! Бо в нас же героям слава. Українці ж найвеличніша нація у світі, тому й б'ються, мов непереможні козаки, навіть для цього тренуватися особливо не треба, все саме собою виходить, бачите? Он аєропорт обороняли - так навіть довше і, звичайно ж, краще, ніж навіть Сталінград колись. Мабуть, бо тут справжні кіборги, а то ж москалі і совки були. Тільки щось запанувати у своїй сторонці ажніяк не можем вже не один десяток років і навіть не одне сторіччя. Але ж ми з вами прекрасно знаємо відповідь, чому - усе це кляті москалі.
Поки суспільство плаває у комфортному і приємному озері красивих фантазій про козацтво, величність нації, доблесть воїнів ВСУ і мерзотність клятих в усьому винних москалів, тупих і одурених пропагандою, Україна гине. Гинуть мешканці Донбасу, цифри про це ретельно приховуються, гинуть як гарматне м'ясо мобілізовані українські хлопці, гинуть ополченці з Донбасу, що встали на захист своєї землі, зруйновані міста, інфраструктура, заводи й фабрики, розкрадена економіка, набрані кредити, які треба якось роздавати тощо. І усе ставатиме тільки гірше.
Ще трохи побалакаємо - зникне Україна! Легше за усе звинуватити когось у своїх проблемах і негараздах. Бо так робити нічого не треба. Сиди собі і думай - які ж гади! Навіть зараз не так важливо, кого саме ви вважаєте уродом, через кого усе відбувається. Хочете правду? Я вам скажу, хто гад, моральний урод, підступний і нахабний козел. Це ви. Це я. Це кожен із нас, хто нічого не робить для того, щоб стало краще. А чого повинен я, коли гади навкруги, гади при владі, гади - мої вороги, гадство у законах подлості, які не дають можливості нічого зробити, гадські обставини і все безнадійно, нічого не поробиш і не зміниш?.. А хто, якщо не ти? Усі так думають і будуть думати, поки ти щось не зміниш. Таке життя, малята!
Пророча пісня
Як уже набридло чути знову і знову Порожні балачки, пафосні розмови! "Мова калинова"... "Пісня солов'їна"... Ще трохи побалакаємо - зникне Україна! Згубили культуру, забули історію, Почуваємося зайдами на своїй території. Віримо чужим, своїм не довіряємо, Розводимо руками - маємо, що маємо! Сьогодні братаємося, щоб завтра продати. Кум іде на кума, брат іде на брата. Національна ідея як засіб спекуляції. Здобули державу, втратили націю... Коли ж у народу більше немає відваги, Немає власної гордості, немає самоповаги, Коли кожен за себе у своїй хаті скраю - У такого народу і героїв немає!
Я не хочу бути героєм України - Не цінує героїв моя країна!...
Подивіться на нього - він сьогодні в ударі! Правда, без вишиванки та без шароварів... Він - один серед тих, хто готовий до бою, Серед тих, хто готовий стати героєм. Він пройшов крізь вогонь, переплив через воду - Все заради вітчизни, заради народу. Із мільйонами інших він пішов воювати - Усі полягли, а він лишився стояти. Та одразу ж поглине пафосна лава, Понавісять медалі, кричатимуть: "Слава!"... Він житиме довго, він житиме дорого, Але стане нашим внутрішнім ворогом. А де ж ті, яких було закатовано, Спалено, порубано, побито, репресовано? Де ті, що життя віддали за своє - Де вони є? Де вони є?!
Я не хочу бути героєм України - Не цінує героїв моя країна!...
А насправді так просто змінити життя! Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття, Полюбити свою землю, свою рідну природу, Відчути себе часткою єдиного народу. Бо ми не безрідні, бо ми - українці! Тож досить плювати в дідівські криниці, Досить боятися вірити в краще, А своє на чуже не міняти нізащо! Спільнота розумних, міцних, незалежних, Без "правобережних", без "лівобережних", Добрих, привітних і незрадливих, В усьому єдиних, в усьому щасливих. Лиш уявіть, якою стане країна, В якій кожна людина живе як людина, В якій все, що хороше, - значить і наше!... Але поки, на жаль, все зовсім інакше...
Я не хочу бути героєм України - Не цінує героїв моя країна!...[Перевод на русский]
Как хорошо у нас все в Украине!!! Почитайте наши СМИ, только посмотрите - просто в раю мы с вами живем. Государство проводит антитерорестическую операцию, хорошенько всех мобилизует, демобилизация выполняется легко и приятно, как грузовик разгружаешь, когда все под контролем и в накладных полный порядок. А потери совсем небольшие на настоящее время - лишь 1,5 тысячи военных. Недавно озвучивали официальную статистику (на Житомирском полигоне во время брифинга). Так я вам могу сказать, их послушать - украинская армия действительно чуть ли не самая крутая в мире. Свои потери - есть, но минимальные. А вот "оккупанты" и "террористы" совершенно глупые и вообще воевать не умеют - почти 15 тыс. Если вам где-то кто-то называет другие цифры, или рассказывает, что украинская армия - это всегда было уже почти устойчивое выражение, посмешище для самих же военных ВСУ, которые совсем не понаслышке знают о состоянии дел внутри армии - так вот, если кто-то где-то выдает подобные кощунственные идеи, знайте - это все русская пропаганда, это все агенты Путина и кремлеботы работают. Нет такого! Потому что у нас же героям слава. Украинцы же - величайшая нация в мире, поэтому и бьются, как непобедимые казаки, даже для этого тренироваться особо не надо, все само собой получается, видите? Вон аэропорт обороняли - так даже дольше и, конечно же, лучше, чем даже Сталинград перед тем. Видимо, потому что здесь настоящие киборги, а то москали и совки были. Только что-то воцариться в своей сторонке никоим не можем уже не один десяток лет и даже не одно столетие. Но мы с вами прекрасно знаем ответ, почему - все это проклятые москали. Пока общество плавает в комфортном и приятном озере красивых фантазий о казачестве, величестве нации, доблести воинов ВСУ и мерзости проклятых во всем виновных москалей, тупых и обманутых пропагандой, Украина погибает. Гибнут жители Донбасса, цифры об этом тщательно скрываются, погибают как пушечное мясо мобилизованные украинские ребята, погибают ополченцы из Донбасса, вставшие на защиту своей земли, разрушенные города, инфраструктура, заводы и фабрики, разворованная экономика, набранные кредиты, которые надо как-то раздавать и т.д. И все будет становиться только хуже. Еще немного поговорим - исчезнет Украина! Легче всего обвинить кого-то в своих проблемах и неурядицах. Ведь так делать ничего не надо. Сиди себе и думай - какие же гады! Даже сейчас не так важно, кого именно вы считаете уродом, из-за кого все происходит. Хотите правду? Я вам скажу, кто гад, моральный урод, коварный и наглый козел. Это вы. Это я. Это каждый из нас, кто ничего не делает для того, чтобы стало лучше. А чего должен я, когда гады вокруг, гады у власти, гады - мои враги, гадство в законах подлости, которые не дают возможности ничего сделать, гадкие обстоятельства и все безнадежно, ничего не поделаешь и не изменишь?.. А кто, если не ты? Все так думают и будут думать, пока ты что-то не изменишь. Это жизнь, малята! Пророческая песня Как уже надоело слышать снова и снова Пустые трепёжки, пафосные разговоры! "Речь калиновая" ... "Песня соловьиная" ... Еще немного поговорим - исчезнет Украина! Потеряли культуру, забыли историю, Чувствуем себя чужими на своей территории. Верим чужим, своим не доверяем, Разводим руками - имеем, что имеем! Сегодня братаемся, чтобы завтра продать. Кум идет на кума, брат идет на брата. Национальная идея как средство спекуляции. Получили государство, потеряли нацию ... Когда у народа больше нет отваги, Есть собственной гордости, нет самоуважения, Когда каждый за себя в своём доме скраю - У такого народа и героев нет! Я не хочу быть героем Украины - Не ценит героев моя страна... Посмотрите на него - он сегодня в ударе! Правда, без вышиванки и без шаровар ... Он - один среди тех, кто готов к бою, Среди тех, кто готов стать героем. Он прошел сквозь огонь, переплыл через воду - Все ради Родины, ради народа. С миллионами других он пошел воевать - Все погибли, а он остался стоять. И сразу же поглотит пафосная атмосфера, Понавешают медали, будут кричать: "Слава!" ... Он будет жить долго, он будет жить дорого, Но станет нашим внутренним врагом. А где же те, которые были замучены, Сожженые, изрубленные, избитые, репрессированные? Где те, что жизнь отдали за свое, - Где они? Где они?! Я не хочу быть героем Украины - Не ценит героев моя страна... А на самом деле так просто изменить жизнь! Просто выйти на улицу, просто убрать мусор, Полюбить свою землю, свою родную природу, Почувствовать себя частью единого народа. Потому что мы не безродные, потому что мы - Украинцы! Поэтому достаточно плевать в дедовские колодцы, Хватит бояться верить в лучшее, А свое на чужое не менять ни за что! Сообщество умных, крепких, независимых, Без "правобережных", без "левобережных", Добрых, приветливых и верных, Во всем единых, во всем счастливых. Только представьте, какой станет страна, В которой каждый человек живет как человек, В которой все, что хорошо, - значит и наше ... Но пока, к сожалению, все совсем иначе ... Я не хочу быть героем Украины - Не ценит героев моя страна ...