"Не бойтесь быть честными". Бузина не боявся! Навіть, коли рота затикають пулями
Боїтеся отримати кулю в лоб чи в спину? А хто ви після цього? Боягуз. Лицемір. Аморальна тварюка, яка продає свою совість за примарний кусок ковбаси, яку вже нічого святе не цікавить і не хвилює, бо "потрібні гроші, як це я голодний буду, мені треба красивий одяг і айфони". Огидно! Огидно! Огидно!
Ця людина загинула, але вона загинула за правду, за свої погляди, за свої цінності, за справедливість, за тих, до кого приходять додому і знищують, за усіх інших, хто сидить вдома і боїться відкрито заявити про свої погляди. Він не боявся. І тому його слова будуть почуті. Влада різного диктаторського роду в усі часи робить одні й ті ж помилки: розправляються з інакомисленням найгрубішим і зовсім необачним для себе способом - тупо прибрати людину, яка їм заважає, яка говорить "непотрібні" речі, "бреше", вбити її пострілом у спину. Але справедливість існує у Всесвіті, тому я й кажу, що таким чином відбувається неприємна для них помилочка. Людина гине за правду, за свої переконання, й інші люди просто шкірою відчувають, що щось негаразд, тому до загиблого моментально привертається увага. Бузина став свого роду безвинною жертвою режиму, що непомітним для багатьох чином встановився в Україні. Це вбивство оголило справжнє криваве обличчя нашої влади, яка закриває людям рота кулями.
Насправді не лише одне це вбивство. Вже до цього "непотрібні люди" скінчали життя самогубством, потрапляли в аварії... Хтось рахує кількість політичних смертей? За останні дні тільки їх було скоєно чотири - Сергій Сухобок, один із засновників інтернет-проектів ProUA і «Обком», Олег Калашніков, депутат-регіонал, один з засновників "Антимайдану", Ольга Мороз, головний редактор "Нетішинського вістника" (вела журналістське розслідування на тему вирубки лісів), ну і Олесь Бузина.
Навіть ті, хто все ще тримається за примарні ідеали злочинної афери під назвою "Майдан", і зараз радіють, відкрито чи приховано, чи спокійно сприймають це вбивство - усі вони вже отримують невеличку порцію протиотрути. Правді потрібно тільки одне - щоб її озвучували, писали, друкували, проявляли у нашій матеріальній реальності, щоб вона існувала не лише приховано у головах людей та у розмовах пошепки на кухні. Тоді вона відкладується на підкорці навіть тих, хто усіма силами зараз їй супротивиться, і потім впевнено починає знищувати вірус брехні, у випадку наших людей, вірус фашизму, що підкорив систему і заставив її працювати хибно. Така трагічна подія, як смерть Бузини і його колег, привертає увагу і до тих речей, про які вони говорили. Інше - лише справа часу. Звичайно, лише для тих, кого ще можна врятувати.
[Перевод на русский]
Боитесь получить пулю в лоб или в спину? А кто вы после этого? Трус. Лицемер. Аморальная тварь, которая продает свою совесть за призрачный кусок колбасы, которую уже ничего святое не интересует и не волнует, потому что "нужны деньги, как это я голодный буду, мне надо красивую одежду и айфоны". Отвратительно! Отвратительно! Отвратительно!
Этот человек погиб, но он погиб за правду, за свои взгляды, за свои ценности, за справедливость, за тех, к кому приходят домой и убивают, за всех, кто сидит дома и боится открыто заявить о своих взглядах. Он не боялся. И поэтому его слова будут услышаны. Власти разного диктаторского рода во все времена делают одни и те же ошибки: расправляются с инакомыслием грубым и совсем опрометчивым для себя способом - тупо убрать человека, который им мешает, который говорит "ненужные" вещи, "врет", убить его выстрелом в спину. Но справедливость существует во Вселенной, поэтому я и говорю, что таким образом происходит неприятная для них ошибочка. Человек погибает за правду, за свои убеждения, и люди просто кожей чувствуют, что что-то не так, поэтому к погибшему моментально привлекается внимание. Бузина стал своего рода невинной жертвой режима, который незаметным для многих образом установился в Украине. Это убийство обнажило настоящее кровавое лицо нашей власти, которая закрывает людям рот пулями.
На самом деле не только одно это убийство. Уже до этого "ненужные люди" кончали жизнь самоубийством, попадали в аварии... Кто-то считает количество политических смертей? За последние дни только их было совершено четыре - Сергей Сухобок, один из основателей интернет-проектов ProUA и «Обком», Олег Калашников, депутат-регионал, один из основателей "Антимайдана", Ольга Мороз, главный редактор "Нетишинского вестника" (вела журналистское расследование на тему вырубки лесов), ну и Олесь Бузина.
Даже те, кто все еще держится за призрачные идеалы преступной аферы под названием «Майдан», и сейчас радуются, открыто или скрыто, или спокойно воспринимают это убийство - все они уже получают небольшую порцию противоядия. Правде нужно только одно - чтобы ее озвучивали, писали, печатали, проявляли в нашей материальной реальности, чтобы она существовала не только скрыто в головах людей и в разговорах шепотом на кухне. Тогда она откладывается на подкорке даже тех, кто всеми силами сейчас ей сопротивляется, и затем уверенно начинает уничтожать вирус лжи, в случае наших людей, вирус фашизма, который поработил систему и заставил её работать неправильно. Такая трагическое событие, как смерть Бузины и его коллег, привлекает внимание и к тем вещам, о которых они говорили. Остальное - лишь дело времени. Конечно только для тех, кого еще можно спасти.
Ця людина загинула, але вона загинула за правду, за свої погляди, за свої цінності, за справедливість, за тих, до кого приходять додому і знищують, за усіх інших, хто сидить вдома і боїться відкрито заявити про свої погляди. Він не боявся. І тому його слова будуть почуті. Влада різного диктаторського роду в усі часи робить одні й ті ж помилки: розправляються з інакомисленням найгрубішим і зовсім необачним для себе способом - тупо прибрати людину, яка їм заважає, яка говорить "непотрібні" речі, "бреше", вбити її пострілом у спину. Але справедливість існує у Всесвіті, тому я й кажу, що таким чином відбувається неприємна для них помилочка. Людина гине за правду, за свої переконання, й інші люди просто шкірою відчувають, що щось негаразд, тому до загиблого моментально привертається увага. Бузина став свого роду безвинною жертвою режиму, що непомітним для багатьох чином встановився в Україні. Це вбивство оголило справжнє криваве обличчя нашої влади, яка закриває людям рота кулями.
Насправді не лише одне це вбивство. Вже до цього "непотрібні люди" скінчали життя самогубством, потрапляли в аварії... Хтось рахує кількість політичних смертей? За останні дні тільки їх було скоєно чотири - Сергій Сухобок, один із засновників інтернет-проектів ProUA і «Обком», Олег Калашніков, депутат-регіонал, один з засновників "Антимайдану", Ольга Мороз, головний редактор "Нетішинського вістника" (вела журналістське розслідування на тему вирубки лісів), ну і Олесь Бузина.
Навіть ті, хто все ще тримається за примарні ідеали злочинної афери під назвою "Майдан", і зараз радіють, відкрито чи приховано, чи спокійно сприймають це вбивство - усі вони вже отримують невеличку порцію протиотрути. Правді потрібно тільки одне - щоб її озвучували, писали, друкували, проявляли у нашій матеріальній реальності, щоб вона існувала не лише приховано у головах людей та у розмовах пошепки на кухні. Тоді вона відкладується на підкорці навіть тих, хто усіма силами зараз їй супротивиться, і потім впевнено починає знищувати вірус брехні, у випадку наших людей, вірус фашизму, що підкорив систему і заставив її працювати хибно. Така трагічна подія, як смерть Бузини і його колег, привертає увагу і до тих речей, про які вони говорили. Інше - лише справа часу. Звичайно, лише для тих, кого ще можна врятувати.
[Перевод на русский]
Боитесь получить пулю в лоб или в спину? А кто вы после этого? Трус. Лицемер. Аморальная тварь, которая продает свою совесть за призрачный кусок колбасы, которую уже ничего святое не интересует и не волнует, потому что "нужны деньги, как это я голодный буду, мне надо красивую одежду и айфоны". Отвратительно! Отвратительно! Отвратительно!
Этот человек погиб, но он погиб за правду, за свои взгляды, за свои ценности, за справедливость, за тех, к кому приходят домой и убивают, за всех, кто сидит дома и боится открыто заявить о своих взглядах. Он не боялся. И поэтому его слова будут услышаны. Власти разного диктаторского рода во все времена делают одни и те же ошибки: расправляются с инакомыслием грубым и совсем опрометчивым для себя способом - тупо убрать человека, который им мешает, который говорит "ненужные" вещи, "врет", убить его выстрелом в спину. Но справедливость существует во Вселенной, поэтому я и говорю, что таким образом происходит неприятная для них ошибочка. Человек погибает за правду, за свои убеждения, и люди просто кожей чувствуют, что что-то не так, поэтому к погибшему моментально привлекается внимание. Бузина стал своего рода невинной жертвой режима, который незаметным для многих образом установился в Украине. Это убийство обнажило настоящее кровавое лицо нашей власти, которая закрывает людям рот пулями.
На самом деле не только одно это убийство. Уже до этого "ненужные люди" кончали жизнь самоубийством, попадали в аварии... Кто-то считает количество политических смертей? За последние дни только их было совершено четыре - Сергей Сухобок, один из основателей интернет-проектов ProUA и «Обком», Олег Калашников, депутат-регионал, один из основателей "Антимайдана", Ольга Мороз, главный редактор "Нетишинского вестника" (вела журналистское расследование на тему вырубки лесов), ну и Олесь Бузина.
Даже те, кто все еще держится за призрачные идеалы преступной аферы под названием «Майдан», и сейчас радуются, открыто или скрыто, или спокойно воспринимают это убийство - все они уже получают небольшую порцию противоядия. Правде нужно только одно - чтобы ее озвучивали, писали, печатали, проявляли в нашей материальной реальности, чтобы она существовала не только скрыто в головах людей и в разговорах шепотом на кухне. Тогда она откладывается на подкорке даже тех, кто всеми силами сейчас ей сопротивляется, и затем уверенно начинает уничтожать вирус лжи, в случае наших людей, вирус фашизма, который поработил систему и заставил её работать неправильно. Такая трагическое событие, как смерть Бузины и его коллег, привлекает внимание и к тем вещам, о которых они говорили. Остальное - лишь дело времени. Конечно только для тех, кого еще можно спасти.
Click to view