Кто же все-таки власть?
За Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є український народ. І якщо влада не може впоратися зі своїми обов'язками, то громадяни беруть повноваження до своїх рук. Це досить добре видно по подіях, які відбуваються останнім часом, коли бійці добровольчих підрозділів відверто виступали в протистояння з місцевою владою низки міст, судами, прокуратурою, поліцією та СБУ. Та що стоїть за цією тенденцією?
Звісно, коли народ починає не просто спостерігати за діями своїх "слуг", а активно корегує їх дії, це скоріше добре аніж погано. Але хто у нас зараз виступає від імені народу? В основному так звані активісти, які входять до лав різних організацій: ПС, Азов тощо. І тут варто зазначити: ні для кого не є секретом хто контролює ПС та Азов. А контролюють їх деякі політичні сили, які такми чином мають змогу вирішувати свої політичні питання. Тоді постає закономірне питання: чи можна назвати такі випадки громадським протестом чи це лише елемент політичної боротьби? Відповісти можна досить легко якщо зауважити, що ті акції протесту, що проводяться не під егідою добровольчого руху, називаються не інакше як проплаченими провокаціями тітушок.
Тому, на мій погляд, чутки про народовладдя в Україні досить сильно перебільшені. Йде банальний перерозподіл сфер впливу (так само як і на Майдані), який держава (у вигляді офіційної влади) поки що програє. Цікаво лише коли з місцевого рівня боротьба перейде на вищий державний щабель.
[перевод на русский]
Согласно Конституции, единственным источником власти в Украине является украинский народ. И если власть не может справиться со своими обязанностями, то граждане берут полномочия в свои руки. Это достаточно хорошо видно по событиям, которые происходят в последнее время, когда бойцы добровольческих подразделений откровенно вступали в противостояние с местными властями ряда городов, судами, прокуратурой, полицией и СБУ. Но что стоит за этой тенденцией?
Конечно, когда народ начинает не просто наблюдать за действиями своих "слуг", а активно их корректирует, это скорее хорошо чем плохо. Но кто у нас сейчас выступает от имени народа? В основном так называемые активисты, которые входят в ряды различных организаций: ПС, Азов и др. И здесь стоит отметить: ни для кого не секрет кто контролирует ПС и Азов. А контролируют их некоторые политические силы, которые такми образом могут решать свои политические вопросы. Тогда возникает закономерный вопрос: можно ли назвать такие случаи общественным протестом или это элемент политической борьбы? Ответить можно довольно легко если заметить, что те акции протеста, проводимые не под эгидой добровольческого движения, называются не иначе как проплаченными провокациями титушек.
Поэтому, на мой взгляд, слухи о народовластии в Украине достаточно сильно преувеличены. Идет банальный передел сфер влияния (так же как и на Майдане), который государство (в виде официальной власти) пока проигрывает. Интересно только одно: когда с местного уровня борьба перейдет на высший государственный уровень.
Click to viewЗвісно, коли народ починає не просто спостерігати за діями своїх "слуг", а активно корегує їх дії, це скоріше добре аніж погано. Але хто у нас зараз виступає від імені народу? В основному так звані активісти, які входять до лав різних організацій: ПС, Азов тощо. І тут варто зазначити: ні для кого не є секретом хто контролює ПС та Азов. А контролюють їх деякі політичні сили, які такми чином мають змогу вирішувати свої політичні питання. Тоді постає закономірне питання: чи можна назвати такі випадки громадським протестом чи це лише елемент політичної боротьби? Відповісти можна досить легко якщо зауважити, що ті акції протесту, що проводяться не під егідою добровольчого руху, називаються не інакше як проплаченими провокаціями тітушок.
Тому, на мій погляд, чутки про народовладдя в Україні досить сильно перебільшені. Йде банальний перерозподіл сфер впливу (так само як і на Майдані), який держава (у вигляді офіційної влади) поки що програє. Цікаво лише коли з місцевого рівня боротьба перейде на вищий державний щабель.
[перевод на русский]
Согласно Конституции, единственным источником власти в Украине является украинский народ. И если власть не может справиться со своими обязанностями, то граждане берут полномочия в свои руки. Это достаточно хорошо видно по событиям, которые происходят в последнее время, когда бойцы добровольческих подразделений откровенно вступали в противостояние с местными властями ряда городов, судами, прокуратурой, полицией и СБУ. Но что стоит за этой тенденцией?
Конечно, когда народ начинает не просто наблюдать за действиями своих "слуг", а активно их корректирует, это скорее хорошо чем плохо. Но кто у нас сейчас выступает от имени народа? В основном так называемые активисты, которые входят в ряды различных организаций: ПС, Азов и др. И здесь стоит отметить: ни для кого не секрет кто контролирует ПС и Азов. А контролируют их некоторые политические силы, которые такми образом могут решать свои политические вопросы. Тогда возникает закономерный вопрос: можно ли назвать такие случаи общественным протестом или это элемент политической борьбы? Ответить можно довольно легко если заметить, что те акции протеста, проводимые не под эгидой добровольческого движения, называются не иначе как проплаченными провокациями титушек.
Поэтому, на мой взгляд, слухи о народовластии в Украине достаточно сильно преувеличены. Идет банальный передел сфер влияния (так же как и на Майдане), который государство (в виде официальной власти) пока проигрывает. Интересно только одно: когда с местного уровня борьба перейдет на высший государственный уровень.