від чого буває паршивий настрій?
от думав, що в цей жж ніц писати особистого не буду. не вийщло. млинець, я взагалі багато думаю того, що робити не виходить (чи про то, чого не виходить НЕ робити). ключові слова тут - "не виходить". от тепер розмірковую над основною проблемою мого життя (лише на, сподіваюся, наступну годину - не більше): від чого такий паршивий настрій??? щойно у стрічці друзів прочитав один дуже цікавий пост, де професор розказував, що життя - то кава, а не чашка, в якій вона налита... (це після того, як він вирішив принести гостям кави, а вони кинулися вибирати найкращі і найдорожчі чашки). класні слова, цитувати не буду, краще прочитати пост повністю (він тут). а може, я вибираю те, що мені не потрібно? казав же грішка сковорода, що все, що нам потрібне - легке, а що непотрібне - важке. якщо важко, виходить, то мені та штука і задарма не треба? дурість, звісно. але буває таке, що й у дурості є доля правди (як у жартах). насправді я знаю, від чого зіпсувався настрій - він недотриманого кимось слова. ненавиджу людей, які говорять одне, а роблять - зовсім інше. хоча не зовім так... ненавиджу тільки тих людей, яких ціную, і які роблять не те, що сказали, а на всіх інших, власне, начхати...