не можна дивитися в минуле? (на прикладі історії про дружину лота)
от в журналі amitch на цій сторінці я прочитав про те, що історію з лотовою дружиною можна трактувати двояко (раніше про це не думав якось, хоча й підозрював, що метафор може бути сила-силенна): 1) бог просто наказав не повертатися, щоб перевірити, чи дружина лота послухає його; 2) бог наказав "не повертатися" як синонім фразі "не дивитися в минуле", бо гірше буде... от і думаю, що таки друга версія навряд чи правильна, бо коли би людина не дивилася в минуле, то вона ніц не була би варта - що вийде зі склеротика, який не пам'ятає минулого, своїх та чужих помилок? мені здається, що таки в минуле дивитися треба. і то частенько, але фільтрувати його певним чином, наприклад, намагатися не згадувати в подробицях жахливі моменти, бо тільки життя зіпсуєш собі, а намагатися пригадувати та тримати в голові переважно хороші (такі обов'язково повинні були там бути).