Будьмо, или Разговор в поезде о войне...
- Чому «на жаль»? - поцікавився генерал.
- Тому, що мені не принесли другої порції кави. Справжню каву вони дають на першу ж вимогу тільки тим, у кого іноземний паспорт.
- Так. А мені дали вдруге. В мене є коньяк! Хочете випити?
- Спасибі. В мене теж є коньяк.
- Зате, мабуть, у вас немає сала.
- У мене є сало.
- Тоді ми з вами сьорбаємо з одної тарілки, - сказав генерал, стежачи за тим, що виймав Штірліц з портфеля. - Яке у вас звання?
- Я дипломат. Радник третього управління міністерства закордонних справ.
- Будьте ви прокляті! - сказав генерал, сідаючи в крісло, вмонтоване за виступом невеличкого умивальника. - В усьому винуваті саме ви.
- Чому?
- Тому, що ви визначаєте зовнішню політику, тому, що ви довели; справу до війни на два фронти. Прозт!
- Тому, що мені не принесли другої порції кави. Справжню каву вони дають на першу ж вимогу тільки тим, у кого іноземний паспорт.
- Так. А мені дали вдруге. В мене є коньяк! Хочете випити?
- Спасибі. В мене теж є коньяк.
- Зате, мабуть, у вас немає сала.
- У мене є сало.
- Тоді ми з вами сьорбаємо з одної тарілки, - сказав генерал, стежачи за тим, що виймав Штірліц з портфеля. - Яке у вас звання?
- Я дипломат. Радник третього управління міністерства закордонних справ.
- Будьте ви прокляті! - сказав генерал, сідаючи в крісло, вмонтоване за виступом невеличкого умивальника. - В усьому винуваті саме ви.
- Чому?
- Тому, що ви визначаєте зовнішню політику, тому, що ви довели; справу до війни на два фронти. Прозт!