Наш ворог - Казакія
Одне із мертвонароджених байстрят евразійства - так звана "казацкая національная ідєя", казакійство, виплекане довоєнною російською еміграцією в Празі, що не могла ніяк змиритися з тим, що заселені етнічними українцями частина Подоння, Кубань і Ставропілля стали частиною України. Оскільки росіяни завжди вважали, що українська ідея - то чиясь вигадка, наприклад, зловорожих поляків чи австрійського генштабу, то їй вирішено було протиставити ідею "вольного казачьєго народа", спорідненого з тюрками й адигами, котрі насправді були лютими ворогами козацтва.
У нинішній Російській Федерації всю оцю ряджену "казакійську" братію старанно спрямовують як проти етнічних українців Нижнього Дону, Слобожанщини й Чорноморії, Сірого й Зеленого Клинів, так і проти українства Донеччини й Луганщини:
Геть кордони, придумані большевиками, геть Україну, хай живе "Казакія от Днєстра до Куріл"!!!
Ось автор цієї писанини - тимчасово ув'язнений за розбій отаман Пьотр Молодідов. Не Молодєдов, зауважте. Що не заважає йому нападати на власний, забутий і зневажений ним український народ. Ідея анархічної національної яи то пак безнаціональної козаччини шириться собі:
Хочете, що було ось так? Щоб люди з українськими обличчями й прізвищами бридилися від самої згадки про Україну, сліпо повторювали слово "хохли", хвацько гаркали псевдокозацьке вітання черговому чухонцеві з Кремля та вважали себе вірним Евразії "казачьім народом"?
Хочете, щоб до Казачьєго Прісуду відійшли землі сходу, а то й півдня України? Така собі Південно-Східна Українська Автономна Українська Республіка, тільки більш екзотична, з шолоховським колоритом...
А так і буде, доки мовчатимемо. Доки дозволятимемо різним забродам, чужинцям, запроданцям і збоченцям, просто несвідомим людям пороти дурниці про козаків як окремий двомовний народ, про адигів, половців, берендеїв і чорних клобуків, доки самі не будемо повторювати, що Курщина, Воронежчина, Білгородщина, Кубань, Таганріжчина, Ставропілля - етнічні українські землі, що мають належати до нашої Української держави, а до Приамур'я й Курил мають простягатися її українські домініони. І край.
У нинішній Російській Федерації всю оцю ряджену "казакійську" братію старанно спрямовують як проти етнічних українців Нижнього Дону, Слобожанщини й Чорноморії, Сірого й Зеленого Клинів, так і проти українства Донеччини й Луганщини:
Геть кордони, придумані большевиками, геть Україну, хай живе "Казакія от Днєстра до Куріл"!!!
Ось автор цієї писанини - тимчасово ув'язнений за розбій отаман Пьотр Молодідов. Не Молодєдов, зауважте. Що не заважає йому нападати на власний, забутий і зневажений ним український народ. Ідея анархічної національної яи то пак безнаціональної козаччини шириться собі:
Хочете, що було ось так? Щоб люди з українськими обличчями й прізвищами бридилися від самої згадки про Україну, сліпо повторювали слово "хохли", хвацько гаркали псевдокозацьке вітання черговому чухонцеві з Кремля та вважали себе вірним Евразії "казачьім народом"?
Хочете, щоб до Казачьєго Прісуду відійшли землі сходу, а то й півдня України? Така собі Південно-Східна Українська Автономна Українська Республіка, тільки більш екзотична, з шолоховським колоритом...
А так і буде, доки мовчатимемо. Доки дозволятимемо різним забродам, чужинцям, запроданцям і збоченцям, просто несвідомим людям пороти дурниці про козаків як окремий двомовний народ, про адигів, половців, берендеїв і чорних клобуків, доки самі не будемо повторювати, що Курщина, Воронежчина, Білгородщина, Кубань, Таганріжчина, Ставропілля - етнічні українські землі, що мають належати до нашої Української держави, а до Приамур'я й Курил мають простягатися її українські домініони. І край.