Словацькі прибічники русинства вкотре розписалися у власній неспроможності
Уже вкотре на гроші Федеральної служби безпеки Російської Федерації у Словаччині українкою Анною Плішковою видано черговий підручник штучно створеної русинської мови, що в даному разі становить собою сумішку літературної української, місцевих українських діялектів, російської й словацької. Універзіта, інштітут, високошкольский - просто прорва тупих словакізмів... Разом із тим словацькі прибічники політичного русинства, коментуючи виданнячко, змушені констатувати, що за двадцять років їхня справа так і не просунулася. Попри те, що за сприяння російського славіста, співробітника ФСБ академіка Нікіти Толстого мова була типу кодифікована, нею ніхто не хоче писати, нею мало хто не цікавиться з бакалаврів і магістрів, а її літературна норма полягла жертвою того, що кожен так званий русин балакає говіркою власного села й бачить її розвиток по-своєму. Іншими словами, так звана русинська мова є мертвою. Мертвонародженою. Тому етносепаратисти всю надію покладають на ...чужинців - іншими словами, сподіваються, що замість русинів цією вигаданою мовою будуть говорити й писати, пропагувати її й уболівати за неї росіяни, євреї й мадяри (які зараз лишаються головними ініціяторами й активістами русинства на українському Закарпатті та в прилеглих країнах).
«Русиньскый літературный язык на Словакії - якому в роцї 2015 минуло 20 років - все іщі ся находить лем у своїх зачатках. Ёго літературна норма, вжывана в розлічных сферах народностного жывота Русинів, є того найяснїшым доказом. Нажаль, на Словакії є іщі мало абсолвентів бакаларьского і маґістерьского высокошкольского штудійного проґраму Русиньскый язык і література, якый Пряшівска універзіта реалізує од академічного року 2006/2007 - бакаларьскый, і од академічного року 2009/2010 - маґістерьскый. Зато і култівація нормы літературного языка проходить помалы, часом неісто і є зеркалом розлічных поглядів на розвой языка... Окрем того, проєкт Studium Carpato-Ruthenorum - міджінародна лїтня школа русиньского языка і културы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы од року 2010, мож розуміти як вызначный стімулачный механізм, вдяка якому русиністіка ся отварять намного шыршому, докінця інтернаціоналному кругу штудентів, лінґвістів, славістів і інтелектуалів, якы в будучности можуть быти великым приносом про розвой русиньского языка».