«Смерть узимку»
«Смерть узимку» (1987) - трилер шанованого мною Артура Пенна. Страшна зимова казка для дорослих.
Жінка приїздить на вокзал у переддень Нового року, щоб отримати наплічник із грошима. Увечері того ж дня її душать, а палець її лівої руки з обручкою відтинають.
Тим часом безробітня актриса Кеті МакҐоверн (Мері Стінберген) мешкає в Нью-Йорку зі своїм чоловіком Робом Свіні (Вільямом Рассом) і братом Роландом (Марком Мелоуном), який у них гостює. Після вдалої співбесіди, на якій люб'язний пан Мюррей (Родді МакДауелл) безпосередньо наймає її, вона погоджується поїхати на кінопроби в далеку глушину, на північ штату. Вона приїздить у заміський будинок, де її чекають, у розпал снігової бурі, що практично ізолює дім від зовнішнього світу. Там Кеті гостинно зустрічає гречний літній джентльмен на інвалідному візку- доктор Джозеф Льюїс (Ян Рубеш), що колись полюбляв полювання, зокрема на ведмедів. Але поволі в її душу закрадається страх, і вона дедалі чіткіше розуміє, що зйомки були лише приводом заманити її сюди, а сама вона - лише пішак у шаховій грі, яку так полюбляє доктор...
Фільм вдало обігрує одразу кілька тем. Перша з них - це ідея Doppelgänger'а, двійництво. Убита Джулі Роуз і її безжалісна сестра Евелін - близнючки, а артист - людина, що вживається в шкуру інших. Кеті для виконання її «ролі», апогеєм якої має стати її оплачене вбивство, насильно роблять двійником задушеної з наказу сестри Джулі, відрізавши й палець, потім їй доводиться видати себе й за вбиту нею Евелін. Тому смерть узимку може бути і її власною! Якщо твої документи спалено, ти вже не та, ким є, твою ідентичність засвідчують папери вбитої пацієнтки, чиє тіло лежить на горищі.
Друга тема - залежність сучасної людини від лікарів, психольогії й психоаналізу. Доктор є фаховим психіятром, його помічник-служка пан Мюррей - його колишній пацієнт, як і нещасна Джулі, що просто довірила йому всі свої таємниці й фактично показала шлях до вигідного шантажу. Цей шантаж доктор Льюїс іронічно зве «нетрадиційною терапією». Він упевнений у своєму знанні людської природи, його авторитет у поліції - беззаперечний. Кожному його слову вірять.
Третя тема - містика. Дивним чином моторошна атмосфера злочину має містичний вимір - тут і поїздка на північ, і тема Новоріччя, символів ведмедя й риби, аполлонічного самопізнання, жертовної смерти, перевтілення й переодягання як частини зимової обрядовости, задушення як одного зі стародавніх видів жертвоприношення, відтятого пальця, який втрачає чимало героїв казок. Переслідуваний стає хижаком, жертва й убивця міняються місцями. Старий доктор Льюїс із його паралізованими ногами, жадобою грошей і відсутністю родини є хтонічною змієподібною істотою, чия доба мудрости й лікарства, тобто жрецтва (порівняйте первісне жрецтво змія Піфона в Дельфах і брахманство безногого змія Врітри), безповоротно скінчилася, пішла зі старим роком. Йому немає місця в оновленому світі. Порятована ж від жертвоприношення Кеті, як служителька однієї з муз, тобто Аполлона, стає «Білою дамою», жрицею, що мститься за вбивство себе самої й кладе край злу. Її чоловік у процесі її пошуку знімає гіпс із ноги, тобто зцілюється від хтонічної хвороби. Світ вступає в дні нового року...