In memoriam. Стефанія Шабатура
Не стало великої мисткині з Галичини, хранительки напівзабутого мистецтва килимарства, члена Української Гельсинської групи Стефанії Шабатури. У її творчості була якась кельтсько-тракійська магія, невипадково вона була прихильною до таких кельтських мітологічних ідей, як віщі сни та повернення короля:
«Ми як українці повинні були пройти свою дорогу і зіграти роль у долі нашої держави, нашого народу. Коли ми вже повернулися, то ще там знали, що Україна вже буде. До кінця всі відсиділи, але ми знали, що буде Україна. Не просто вірили (я все життя вірила), а от знали. Звідкись там були знання, мабуть, від Бога теж.
- Що Вам тоді снилося?
- Мені не раз насиналось, а Ірина Калинець каже: «Невже імперія дійсно валиться?», а я їй кажу: «Ну, Іро, певно, дійсно валиться. Я не знаю, це ж ти розгадуєш сни, а мені тільки сняться!» Взагалі у мене були віщі сни і до арештів, але дуже цікаві, які потім збувалися. Мені наснився трисерійний сон, один з них я не розгадала, аж потім стало зрозуміло, що то не так, як я тлумачила, але потім збувся. Коли генсеки почали вмирати, а Іра каже: «Слухай, твій сон дійсно пророчий. Навіть я тепер вірю, що імперії капут!»…»
«Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе!!!»
Стародавні кельти Британських островів теж мали цікавість до Трої. Леся Українка й Стефанія Шабатура завжди актуальні й завжди разом із нами.
«Я щаслива, що ми маємо все, решта очиститься, це що зараз - це останнє з тих залишків імперії. Знаю, що так буде, бо інакше бути не може. Вони скуповують в Карпатах землі, полонини, ліси, річки, напевно, забули, що Довбуш скоро прокинеться. Будуть усе лишати й втікати...»