Ось, дожилися...
«
В Выдавництві Валерія Падяка (Ужгород) вышла польска версия книжкы Павла Роберта Маґочія „Народ ниоткаль. Ілюстрована істория Карпаторусинів.” З анґлицкого ориґіналу переклала Едита Ткач...».
Про етнічного угорця Пола Роберта Маґочі - агента совєтських і мадярських спецслужб, який не знає жодного слова на закарпатських говірках, але позиціонує себе русиністом, україністом і головним ідеольогом сепаратизму, можна говорити довго, як і про його друзів. Я не розумію іншого.
Чому в умовах антитерористичної операції, спрямованої проти сепаратистів, в Україні видаються сепаратистські книги, тісно пов'язані з ідеольогією країни, що підтримує терористів?
Чому, порушивши кримінальну справу стосовно Петра Гецка, що відсижується зараз у Ростові-на-Дону, й посадивши виродка отця Димитрія Сидора, ми толеруємо підривну пропагандистську діяльність цього самого Валерія Падяка, спрямовану супроти української нації й української мови, ставлення до українців у світі?
Чому наші псевдонаціоналісти воліють ліпше бігати під об'єктивами камер за Ані Лорак замість того, щоб, долучивши своїх юристів і депутатів, поставити крапку на діяльності реально сепаратистського Падякового видавництва й відправити його під суд?
Де ж наші відважні журналісти, ті, що «поряд з нами»? Ведуть блоги, мастурбують на порнографію й розслабилися, бо головне зроблено - дніпропетровський клан до влади приведено?!!