Дмитро Ярош: програма

May 01, 2014 19:37



Читаю програму кандидата у Президенти України Яроша Дмитра Анатолійовича. Суміш справжнюцтва, евразійства й вітренківщини, котру важко назвати правою.

«Зміни у соціальній політиці. Сприяння незалежним профспілкам, захист прав людей труда і найманої праці».

Відверто соціялістичне гасло. Профспілка - «школа комунізму», ворог людини правих переконань № 2. Досвід правих націоналістичних режимів показує, що профспілки краще за все заборонити повністю, оскільки вони перешкоджають нормальному функціонуванню промисловости й створюють штучну напругу в суспільстві.

«Всебічна допомога кримськотатарському народу».

Спасибі, вже допомогли. Хоч один татарин чинить опір росіянам? Де мітинги, саботаж, терористичні акти й партизанська війна? Де «друга Чечня»? Схоже, що під цими словами татари мали на увазі прокремлівську автономію Кадирова. Після сумнозвісного антиукраїнського курултаю та недавньої заяви Мустафи Джемільова про те, що татарський нарід мусить отримати російські пашпорти, будь-яка «допомога» є злочинною й абсурдною.

«Позбавлення прокуратури права вести досудове слідство».

Очевидно, це частина уніфікації українського законодавства з російським, бо саме в неосталіністській Російській Федерації прокуратурі лишили наглядові функції, а слідство веде слідчий комітет (дивіться серіял "Тайны следствия"). Мабуть, російські політтехнологи порадили.

«Надання права громадянам носіння вогнепальної зброї».

Розумію аргументацію, я частково за, але разом із тим неважко побачити, що психологічно в нас люди не готові. Дуже високий відсоток неврівноважених, кримінальників судимих і несудимих, психопатів, які, маючи зброю, пускатимуть її в хід. Одного погляду на всіх цих «героїв Врадіївки» й інше майданництво досить, аби переконатися, що вони вбиватимуть людей просто заради розваги.

«Збільшення бази оподаткування».

Куди ще більше??? Українці й так доведені до зубожіння непомірною кількістю мит і податків, які унеможливлюють формування потужної середньої кляси, що є базою для націоналістів. Лівими партіями в нашій державі створено ненормальний стан, за яким ті, хто працюють і розбудовують країну, слугують «дійними коровами» для утримання величезної, непомірної кількости пільговиків, бо саме останні є електоратом соціялістів. Фактично створюється прошарок «віґґерів» - «білих ніґґерів», які ніде не працюватимуть, житимуть на державну допомогу, субсидії, дотації, зате сумлінно обиратимуть правильні партії. Для порівняння, «поганий» Віктор Ющенко виступав за «зменшення податків, стимулювання виробництва».

«Загальнодоступна некомерційна медицина за найвищими світовими стандартами, розвиток медичного страхування».

Я проти страхування принципово. Це значить, що я буду все життя сплачувати свої зароблені гроші, а на них будуть когось лікувати. Я б іще зрозумів накопичувальний рахунок, аби кожен відкладав собі на лікування. Але платити за чужих людей я не маю наміру. Це соціялістичний принцип, коли працюючі й підприємливі мусять платити за всіх підряд.

«Фінансування державою масштабних інфраструктурних проектів, створення нових робочих місць».

Досвід успішних правих режимів Европи й Латинської Америки вимагає, щоб масштабні інфраструктурні проекти фінансували великі капіталісти, а не держава. Вони ж створюють і робочі місця, а держава лише виступає замовником.

«Повна мобілізація, розгортання професійної армії, національної гвардії, територіального ополчення».

Та досить уже й того, що олігарх-неукраїнець створив неподалік від Києва власні збройні сили, котрі в будь-який момент можуть розвернутися проти України й удертися в українську столицю.

«Державна підтримка біженців, захист прав громадян України на окупованій території».

Популізм, бо люди, що переїхали з однієї області України в іншу, не можуть бути біженцями. Всі так звані біженці, що характерно, хочуть жити не в селі, а в Києві, Львові, щонайменше в Трускавці. І замість функціонувати й приносити прибуток, санаторій або табір стає житлом для псевдобіженців.

«Розвиток національної освіти і науки як основи підвищення якості людського потенціалу країни».

Це він про свого тризубівця Сергія Квіта, екс-ректора комерційного вищого навчального закладу, відомого пропагандою гомосексуалізму, лівого екстремізму й українофобії???

«Залучення релігійних конфесій у процес духовного виховання молоді».

У нас свобода совісти й світська країна, де існує чимало віросповідань і конфесій, між якими склалися непрості стосунки. Віддавати якійсь із них перевагу й дозволяти втручатися в навчально-виховний процес неприпустимо, та, очевидно, копіюється досвід співпраці російського неосталінізму й православ’я. Для порівняння, Віктор Ющенко виступав за Україну, де «надійно гарантовані свобода думки, свобода слова, свобода совісті».

Разом із тим, «засадничою ідеологією нової Конституції України має бути цінність людської гідності та прав людини».

Права людини - вигадка катів Европи. На практиці для України вони якраз обернуться сепаратизмом, розколом нації під приводом «права на самовизначення», паразитуванням чужомовности, «свободою слова» для українофобів на зразок патронованої Ярошевим приятелем Києво-Могилянської академії чи УКУ. І іще, плював я на людську гідність ворогів України. «Людям свято, свиням смерть!», як каже один мій знайомий.

«Спортивно-патріотичне виховання молодого покоління, популяризація здорового способу життя».

За доби кучмізму патріотизм в Україні якраз і підмінявся культом зірок спорту, бо одні з них були неукраїнцями й гомосексуалістами, натомість інші принципово відмовлялися розмовляти вкраїнською навіть за наявности повністю україномовних батьків. Інший патріотизм у Яроша не згаданий.

«Обмеження втручання держави в економічні процеси».

Дурня, досвід націоналістичних режимів Італії, Німеччини, Еспанії, Індонезії й Чилі показує необхідність певного регулювання. У нас держава не втручалася - й олігархи повісили нам на шию свою важку, хемічну й ракето-космічну промисловість. Країні потрібні деіндустріялізація й послідовне вибудовування статусу аграрно-туристичної країни, чого не вийде без втручання держави.

Де масштабна аграрна програма? У світі потребують українську пшеницю, бавовну (до Другої світової війни її вирощували на Донеччині), ріпак, соняшникову олію й навіть гарбузове насіння. Аграрництво відродить і ваємопов’язане скотарство. Сільське господарство приносить прибутки швидко й масовано, даючи масу робочих місць: від некваліфікованих до агрономів і інженерів. Лише воно здатне відродити вітчизняні села й містечка й створити там прошарок заможних україномовних етнічних українців, який підтримуватиме націоналістичні сили.

«Децентралізація влади
Розширення повноважень місцевої влади
Запровадження принципу формування бюджету - «знизу вгору»
Скасування обласних та районних державних адміністрацій, передача їх повноважень виконавчим комітетам обласних та районних рад
Оптимізація адміністративно-територіального устрою країни шляхом укрупнення громад та їх об’єднань».

«Смєлаа ми в бой пайдьом за власть савєтов і как адін умрьом в барьбє за ето...». Іншими словами, різнопартійні зборища, де не зрозуміло, хто саме несе відповідальність, будуть князювати областями. Всі найогидніші рішення щодо мови, розподілу землі, пам’ятників приймалися досі на рівні рад. Київ без адміністрацій не матиме впливу на регіони. Виконавчі комітети просто призначать такі зарплати, які захочуть, і проїдять бюджет, як це нещодавно сталося в Еспанії. Там економіку упокоїла саме «децентралізація влади», а не зловісний підступний ЕС.

Найстрашніше - це укрупнення. Злочинне укрупнення за україножера Хрущова призвело до захиріння колишніх райцентрів, відтоку з них населення. Цього самого, очевидно, прагне й Ярош. Таке могла вигадати тільки чужа, стороння людина, що не жила в Україні.

«Створення муніципальної міліції та виборність шерифів».

Перекладаю: менти - приватна армія територіяльних князьків, а такі, як убитий Віталієм Запорожцем, - шерифи. У нас наобирають саме таких.

«Подолання наслідків російського колоніалізму та комуністичного тоталітарного режиму» - аморфна обіцянка з неясним змістом.

«Нові засади зовнішньої політики
Взаємовигідна співпраця із Європейським Союзом в рамках угоди про асоціацію
Забезпечення безвізового в’їзду громадян України на територію ЄС та офіційного працевлаштування в країнах ЄС
Взаємодія з НАТО та іншими структурами міжнародної безпеки з метою запобігання зовнішнім загрозам
Пріоритетна всебічна співпраця з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону Європи
Поглиблення торгівельно-економічного співробітництва з США, Китаєм, країнами Південно-східної Азії та арабського світу
Завершення демаркації та делімітації кордонів України».

Відверте евразійство, де Европейський Союз сприймається як щось чуже, вороже й стороннє - ах звісно, він же не православний. На те, що «взаємодія» з НАТО в нас триває вже двадцять років і так і не принесла ніяких плодів, бо захищають лише своїх, - нуль уваги. Чумний Ярош мене дістав своєю антиНАТОвськістю. Антиглобалізм - це така гра, під час війни не час гратися в опір мондіялізмові. Нам потрібні ПРО та кілька баз північно-Атлянтичного Альянсу.

А де тут приєднання Придністров"я?

Де допомога українцям РФ?

Де Балкани?

Де Латинська Америка, куди навіть Білорусь простує?

«Створити надійну систему стримувань, противаг і запобігання диктатурі на основі президентсько- парламентської моделі державного устрою».

ХАЙ ЖИВЕ ДИКТАТУРА!!!

Україні потрібна президентська республіка з чіткою вертикаллю сильної централізованої влади, зведенням функцій парляменту до дорадчих і посередницьких поміж Президентом і нацією. Потрібно скасувати ради всіх рівнів, які слугують відсидниками для сумнівних, часто збанкрутілих політичних сил, тільки адміністрації - прийшла партія до влади й усюди всіх своїх садить, включно з міськими, селищними й сільськими головами, а ми знаємо, хто відповідальний за прийняті рішення.

А тепер знайдіть мені тут у філолога Яроша покарання за українофобію, розвиток регіональної культури, підтримку української мови, прирівняння працівників освіти й культури до державних службовців, яке було в економіста Ющенка!

Мені це якось важливіше за «сприяння розвитку інтернет-комунікацій та кібертехнологій».

Якщо підсумувати: що мене здивувало, так це повна відсутність у програмі Яроша консервативних правих цінностей, починаючи зі священности приватної власности й закінчуючи мовою, культурою, мистецтвом, наукою, історичною пам’яттю. Вона відверто ліва. Більше того, неоригінальна, бо наміри змінити адміністративний устрій БЮТ просував ще за Ющенка, котрий їм опирався, грабіжницьке медичне страхування, децентралізацію й обкладання податками працюючих, підприємливих, успішних той же БЮТ збирається пропихувати й зараз, а де ж власні ідеї?

«Свобода! Справедливість! Добробут! Ми маємо завершити Українську Національну Революцію, - попискує Ярош, уявивши себе новим Ернстом Рьомом: - Наша головна мета - злам кримінально-олігархічних моделей і встановлення соціально орієнтованої держави з дієвим ринковим господарством та абсолютно новою ефективною структурою влади. Ми робимо європейський цивілізаційний вибір і дамо відсіч кремлівському неоколоніалізму...» Хоч би не брехав, бо своєю тупою антиевропейськістю й виступами проти НАТО він давно вже обрав Евразію...

украинофобия, Украина, Україна, праві політики, політнекоректне, правий рух, політика, национализм

Previous post Next post
Up