Бастилія, мсьє!
Випустивши на волю соціялістичного екстреміста, скандаліста й українофоба Юрія Луценка, наша влада наробила багато зайвого.
По-перше, створила небезпечний прецедент, за яким корумпованого чиновника можна випустити на свободу, якщо дуже захочеться. Його злочини нічого не значитимуть.
По-друге, пішла на повідку в европейської лівиці, відпустивши на волю одного з послідовних противників евроінтеграції та москвофілів. Чужоземне втручання - нехороша ознака спектаклю з начебто хворим гомосексуалістом і алкоголіком Луценком.
По-третє, відкрито було продемонстровано, що олігархи лишаються такими й за ґратами. Вони й там будуть харчуватися й лікуватися за своїми стандартами, нахабно демонструючи свій статус і в жодному разі не працюючи...
І тому згадується неперевершена Анн Ґолон, "Анжеліка й змова тіней"...
"У цей момент двері прочинилися, і з'явився маркіз де Віль д'Евре, потираючи руки.
- Хо, хо! Отакої! Прибуття «Мірабель» дозволяє мені написати мадам де Понтарвіль і попросити поступитися мені одним із її маврітанчиків. Він буде моїм пажем.
Він присів поруч із ними і налив вина в келих.
- Ви говорили про Бастилію, бароне. Не турбуйтеся. Хто не побував у Бастилії? Навіть я сам, як і всі. Але я, наприклад, привів туди свого слугу та кухаря. Відносно обслуговування ви не сумнівайтеся. Так можна все це владнати.
- Дякую вам за пораду, - сказав д'Арребу".
Дурні ті українські люди, що підуть голосувати за цих потвор...
По-перше, створила небезпечний прецедент, за яким корумпованого чиновника можна випустити на свободу, якщо дуже захочеться. Його злочини нічого не значитимуть.
По-друге, пішла на повідку в европейської лівиці, відпустивши на волю одного з послідовних противників евроінтеграції та москвофілів. Чужоземне втручання - нехороша ознака спектаклю з начебто хворим гомосексуалістом і алкоголіком Луценком.
По-третє, відкрито було продемонстровано, що олігархи лишаються такими й за ґратами. Вони й там будуть харчуватися й лікуватися за своїми стандартами, нахабно демонструючи свій статус і в жодному разі не працюючи...
І тому згадується неперевершена Анн Ґолон, "Анжеліка й змова тіней"...
"У цей момент двері прочинилися, і з'явився маркіз де Віль д'Евре, потираючи руки.
- Хо, хо! Отакої! Прибуття «Мірабель» дозволяє мені написати мадам де Понтарвіль і попросити поступитися мені одним із її маврітанчиків. Він буде моїм пажем.
Він присів поруч із ними і налив вина в келих.
- Ви говорили про Бастилію, бароне. Не турбуйтеся. Хто не побував у Бастилії? Навіть я сам, як і всі. Але я, наприклад, привів туди свого слугу та кухаря. Відносно обслуговування ви не сумнівайтеся. Так можна все це владнати.
- Дякую вам за пораду, - сказав д'Арребу".
Дурні ті українські люди, що підуть голосувати за цих потвор...