Набережна Феодосії поряд із залізничним вокзалом.
Перший день великого походу гірським Кримом.
Стартовою точкою походу була Феодосія. Велике портове місто з великими курортними можливостями.
Рекламні проспекти обіцяють відпочивальникам чудові піщані пляжі, загальною довжиною в десяток кілометрів, не захмарні ціни і зручне транспортне сполучення. Фактично ж, більша частина довжелезного міського пляжу і набережної проходить поруч із залізничним полотном, що веде до центрального вокзалу Феодосії. Не надто екологічно, чи не так?
Набережна вкрита бруківкою і сяк-так оберігається від усюдисущої кримської торгівлі. Та хитрющі торговці знайшли вихід і на набережній присутні десятки торгових яток, які спираючись на територію пляжу виходять на набережну, тим самим забираючи площу й тінь у міських пляжів загального користування.
Як і у всіх кримських містах, в яких я бував, курортний лоск присутній лише поблизу набережної. Тільки-но ти віддаляєшся на кілька сотень метрів від моря і центральних вулиць, як з тротуарів зникає не те що бруківка, а й асфальт взагалі. При тому, що дорожнє покриття для авто більш-менш прийнятне, про пішоходів забули взагалі. Цікаво, куди ж із бюджету міста витрачаються кошти, якщо місто за виключенням курортної набережної, ще не вийшло з буремних 90-х? Правда, коли ми були у місті вдруге, по всі й довжині вулиці Федько (одна з найдовших у місті) фарбували бруківку.
Екологічного транспорту (трамваї, тролейбуси) у місті помічено не було. Містом курсують типові переповнені маршрутки за кількома напрямками.
Загалом місто справляє враження території, якою ніхто не опікується. У парках навіть пристойний газон відсутній, що можна вже казати про інші дрібниці. То ж частина відпочивальників використовує Феодосію як перевалочну базу для продовження подорожі у менші за розміром і більш приємні селища і містечка на узбережжі.
Розміщення уздовж моря башти генуезької фортеці активно перетворюються на частину ресторацій і кафетеріїв.
Загалом, з часів А. П. Чехова нічого не змінилося:
«Утром в 5 часов изволил прибыть в Феодосию - серовато-бурый, унылый и скучный на вид городишко. Травы нет, деревца жалкие, почва крупнозернистая, безнадежно тощая. Все выжжено солнцем, и улыбается одно только море, которому нет дела до мелких городишек и туристов. Купанье до того хорошо, что я, окунувшись, стал смеяться без причины»
2. Пляж поруч із залізничиним вокзалом. На задньому плані - крани феодосійського порту, на передньому плані надувна гірка забирає квадратні метри міського пляжу.
3. Вулички йдуть паралельно залізниці і набережній. Основна більшість яток стоять майже впритул до залізничної колії.
4. Феодосія і Кронштадт - міста побратими.
5.
6.
7. Залізничний вокзал Феодосії. Вид і з переходу колій.
8. Будівля вокзалу
9. Загадкова дерев'яна скульптура з амфорою.
10. Ленін у капелюсі стоїть на постаменті модного рожевого кольору.
11. Одна з башт генуезької фортеці
Охолодившись у морі ми відправляємось до початку нашого пішохідного маршруту - міста Старий Крим. У минулому короткий час було столицею кримського ханства. Тепер - звичайне кримське місто у чудові місцевості. Із Старого Криму ми піднялися до джерела святого Пантелеймона і далі у гори, де зупинилися на ночівлю.
12.
13. Часовня святого Пантелеймона.
14. Тут ми поповнювали записи води. Джерело святого Пантелеймона.
15. Загадковий пам'ятник
16. Гори на півдні
17. Вид на місто
18.
19. Кар'єр і десь вдаличині гора Лисий Агармиш
20. Старокримське водосховище
21. Обожнюю кримські хмари
22. Вечеря :)
23. Захід
24.
25.
26.
Так завершився перший день походу.