Вчера вот просто здесь в жж знакомила студентку питерского филфака с поэтическим творчеством Жадана, которого люблю трепетной любовью еще курса с 3-го. Знаю, что в России плачутся, что почему же он не русский, и что равного ему поэта из современников нет.
Сейчас здесь будет один из моих любимых лирических стихотворений. Мне всегда казалось, что его хорошо петь. Хоть мой эксперт и утверждает что это не так. И как оказалось его уже положили на музыку и похоже исполняет не один коллектив.
вона ще не виросла і не втратила голову
від чорної музики у власних зап’ястях
і світло з небес і початки голоду
в її долонях будуть за щастя
вона ще не падала на мокрі матраци
і в кров її не вливався поспіх
і ще не блукала південними трасами
худоба - таврована мов плацкартна постіль
ні болю в легенях ні решти блиску
в темній траві без кінця і міри
й гарячі квіти високого тиску
не росли на відкритих ділянках шкіри
і друзі на станціях і ріки в селищах
дбають про свій подорожній статок
і одяг випалюється на сонці все ще
вірно тримаючись її лопаток
вона ще не може просто померти
зализує рани наче конверти
чистить зуби мов табельну зброю
і засинає поруч з тобою
1999