(no subject)

Dec 15, 2011 15:28

Вчера вот просто здесь в жж знакомила студентку питерского филфака с поэтическим творчеством Жадана, которого люблю трепетной любовью еще курса с 3-го. Знаю, что в России плачутся, что почему же он не русский, и что равного ему поэта из современников нет.
Сейчас здесь будет один из моих любимых лирических стихотворений. Мне всегда казалось, что его хорошо петь. Хоть мой эксперт и утверждает что это не так. И как оказалось его уже положили на музыку и похоже исполняет не один коллектив. 

вона ще не виросла і не втратила голову 
від чорної музики у власних зап’ястях 
і світло з небес і початки голоду 
в її долонях будуть за щастя

вона ще не падала на мокрі матраци 
і в кров її не вливався поспіх 
і ще не блукала південними трасами 
худоба - таврована мов плацкартна постіль

ні болю в легенях ні решти блиску 
в темній траві без кінця і міри 
й гарячі квіти високого тиску 
не росли на відкритих ділянках шкіри

і друзі на станціях і ріки в селищах 
дбають про свій подорожній статок 
і одяг випалюється на сонці все ще 
вірно тримаючись її лопаток

вона ще не може просто померти 
зализує рани наче конверти 
чистить зуби мов табельну зброю 
і засинає поруч з тобою

1999

Жадан, стихи

Previous post Next post
Up
[]