наїв
Я не знаю, хто така Студентська Свобода, і чим вона займається. Свобода, за визначенням, це категорія екзистенційна, і ніяк не може належати комусь, це абсурд.
Втім, справа не в категоріях, та самоназвах. Справа у флуді і спамі, що ллються і ллються з Інтернетрів. І величезний шмат того словоблуду, із зікликами, наївними лозунгами, популіськими заявами звучить від т. зв. Студентської Свободи.
Певен, що ідея, покладена в основу цієї спільноти (?), цілком позитивна, така, що сіє-посіває розумне/ добре/ вічне, проте глашатаї даної ідеї/ спільноти суцільні ідійоти (?). І це не голослівне твердження. Щотижневі зливи сповіщень із соціальних мереж, на мою електронну скриньку, тому підтвердження. Невже хтось і справді мислить, що кількість повідомлень, розісланих віяльним способом, може зрушити з місця інертну інтернет-аудиторію? Блаженні, наївні люди.
Чи, скоріше, це просто фіксація власної активності (робочого часу) для керівництва? "Ми зафігачили 100 000 листів розсилки. Ура, товариші!" Та ніяке це не ура... Лайкають, контактять, френдять і т.д. керуючись зовсім іншими мотивами.
Втім час змінюється, реакції головного мозку перепрограмуються, і хтось направду вірить, що поставивши черговий "лайк" (зголосившись на подію, чи зустріч, розповсюдивши інфо, тощо) він, чи вона, змінить світ. Наївні люди.
Втім, справа не в категоріях, та самоназвах. Справа у флуді і спамі, що ллються і ллються з Інтернетрів. І величезний шмат того словоблуду, із зікликами, наївними лозунгами, популіськими заявами звучить від т. зв. Студентської Свободи.
Певен, що ідея, покладена в основу цієї спільноти (?), цілком позитивна, така, що сіє-посіває розумне/ добре/ вічне, проте глашатаї даної ідеї/ спільноти суцільні ідійоти (?). І це не голослівне твердження. Щотижневі зливи сповіщень із соціальних мереж, на мою електронну скриньку, тому підтвердження. Невже хтось і справді мислить, що кількість повідомлень, розісланих віяльним способом, може зрушити з місця інертну інтернет-аудиторію? Блаженні, наївні люди.
Чи, скоріше, це просто фіксація власної активності (робочого часу) для керівництва? "Ми зафігачили 100 000 листів розсилки. Ура, товариші!" Та ніяке це не ура... Лайкають, контактять, френдять і т.д. керуючись зовсім іншими мотивами.
Втім час змінюється, реакції головного мозку перепрограмуються, і хтось направду вірить, що поставивши черговий "лайк" (зголосившись на подію, чи зустріч, розповсюдивши інфо, тощо) він, чи вона, змінить світ. Наївні люди.