Чи знайдеться альтернатива валютним заощадженням?
Оригінал запису знаходиться на сайті Bankografo.com
Tweet
В Україні питання заощадження коштів зазвичай вирішується значно простіше, ніж у Європі чи США. Причина одна і незмінна - обмежений вибір надійних інвестиційних інструментів.
Українським цінним паперам люди не вірять, навчені гірким досвідом, який підкріплюється постійним коматозним станом фондового ринку. Для інвестицій у нерухомість не вистачає фінансових можливостей. Для участі у фондах та кредитних спілках не вистачає взаємної довіри та вміння кооперуватися. А золото примхливе у своїй динаміці, тому годиться лише для багаторічних вкладень.
Відтак потенційний інвестор, якого банкіри називають роздрібним, діє за давно налагодженою схемою: «знайшлась зайва копійка - перевів у долар - поклав під матрац». Більш фінансово освічені (чи може просто довірливіші) громадяни несуть гроші до банку. При цьому, статистика свідчить, що кожен другий вклад в Україні номінований в іноземній валюті.
Любителі ж гривневих депозитів свій патріотизм підкріплюють економічним розрахунком, адже відсотки отримують вдвічі або й втричі вищі, а банк обіцяє в будь-який момент віддати вклад. Як наслідок при посиленні панічних настроїв гривневі вкладники поспішають конвертувати свій капітал у долари. Така тенденція чітко проявилась у липні-жовтні 2012 року: за даними Dragon Capital починаючи з середини літа роздрібні валютні депозити збільшились на 11%, в той час як гривневі вклади скоротились на 3%.
Джерело: НБУ
Tweet
Корпоративний сектор поводиться схоже. Крім того, додається спекулятивний мотив: перевівши надлишкові оборотні кошти в доларовий депозит, підприємства намагаються заробити на очікуваному стрибкові курсу.
Проте така схильність бізнесу та населення до накопичення заощаджень в «зелених» має два вагомих мінуси:
Перший мінус стосується безпосередньо інвесторів: на доларі багато не заробиш, особливо коли в економіці все спокійно. Річні ставки за доларовими депозитами нині складають 4-8%, тоді як за гривневими 16-23%. Крім цього, долар хоч і потроху, але з’їдає інфляція. Тому ті, хто робив ставку на долар, суттєво заробили лиш двічі - у 1998-му та в 2008-му роках. Навіть якщо вдасться схопити куш втретє - для такого роду вкладень треба бути надто терплячим інвестором зі сталевими нервами.
Другий мінус стосується економіки, адже доларизація вкладень має ряд негативних системних наслідків:
- Банківський сектор потерпає від нестачі гривневих ресурсів для кредитування та інвестицій, що гальмує темпи економічного зростання;
- Банки вимушені виставляти космічні відсотки за депозитами (до 25% в порівнянні з 1-3% в Європі) , що лягає тягарем на плечі позичальникам;
- Гривневі депозитні ресурси для банків в основному короткі (62% вкладів населення - це поточні або строкові до 1 року), доларові довші (50,6% валютних вкладів більш ніж на 1 рік, також не забуваймо про довгострокові зовнішні доларові кредити та єврооблігації). Це посилює процентні та валютні ризики банків, обмежує розвиток довгострокового інвестиційного та іпотечного кредитування;
- Розширюються можливості для тінізації економіки, оскільки тіньовий ринок працює на доларових розрахунках, джерелом валюти для яких часто виступають як банківські, так і безпосередньо «матрацні» заощадження населення. Як наслідок значні обсяги фінансових потоків ідуть в обхід державного бюджету.
Як бачимо, любов до долара під час прийняття інвестиційних рішень негативно впливає на стан усієї системи, підсилюючи фінансову нестабільність через нестачу «довгих» гривневих ресурсів, високі кредитні ставки і засилля тіньового сектору.
Чи можна вирішити проблему доларизації заощаджень, знизити доларову залежність української економіки, замінити долар на гривню, не наламавши дров у фінансовій системі ? Думаю, що це реально, але за умови політичної волі та лікування глибинних причин доларизації, більшість з яких перебуває поза межами повноважень НБУ.
Головне не взяти хибні орієнтири: ключ до рішення проблеми доларизації слід шукати не в доларі, а в гривні. Формування образу долара як ворога - не наш шлях. Всюдисущі прогнози краху долара і мусовані проблеми залежності від фінансового стану США є відверто надуманими, хоча й теоретично можливі.
Варто розуміти, що світова віра в доларові активи - не просто продукт змови глобальних еліт, а цілком логічне рішення міжнародних інвесторів вкладати кошти в найбільш прозорий, найбільш розвинутий і найбільш ліквідний фінансовий ринок, який обслуговує економіку з найвищим обсягом ВВП та найпотужнішою військово-політичною системою планети.
Для подолання проблеми доларизації інвестиційних вкладів, регуляторам варто щиро дати відповідь на питання: «Чому люди не довіряють гривні?». І планомірно ліквідувати виявлені причини.
Роман Корнилюк
Tweet
В Україні питання заощадження коштів зазвичай вирішується значно простіше, ніж у Європі чи США. Причина одна і незмінна - обмежений вибір надійних інвестиційних інструментів.
Українським цінним паперам люди не вірять, навчені гірким досвідом, який підкріплюється постійним коматозним станом фондового ринку. Для інвестицій у нерухомість не вистачає фінансових можливостей. Для участі у фондах та кредитних спілках не вистачає взаємної довіри та вміння кооперуватися. А золото примхливе у своїй динаміці, тому годиться лише для багаторічних вкладень.
Відтак потенційний інвестор, якого банкіри називають роздрібним, діє за давно налагодженою схемою: «знайшлась зайва копійка - перевів у долар - поклав під матрац». Більш фінансово освічені (чи може просто довірливіші) громадяни несуть гроші до банку. При цьому, статистика свідчить, що кожен другий вклад в Україні номінований в іноземній валюті.
Любителі ж гривневих депозитів свій патріотизм підкріплюють економічним розрахунком, адже відсотки отримують вдвічі або й втричі вищі, а банк обіцяє в будь-який момент віддати вклад. Як наслідок при посиленні панічних настроїв гривневі вкладники поспішають конвертувати свій капітал у долари. Така тенденція чітко проявилась у липні-жовтні 2012 року: за даними Dragon Capital починаючи з середини літа роздрібні валютні депозити збільшились на 11%, в той час як гривневі вклади скоротились на 3%.
Джерело: НБУ
Tweet
Корпоративний сектор поводиться схоже. Крім того, додається спекулятивний мотив: перевівши надлишкові оборотні кошти в доларовий депозит, підприємства намагаються заробити на очікуваному стрибкові курсу.
Проте така схильність бізнесу та населення до накопичення заощаджень в «зелених» має два вагомих мінуси:
Перший мінус стосується безпосередньо інвесторів: на доларі багато не заробиш, особливо коли в економіці все спокійно. Річні ставки за доларовими депозитами нині складають 4-8%, тоді як за гривневими 16-23%. Крім цього, долар хоч і потроху, але з’їдає інфляція. Тому ті, хто робив ставку на долар, суттєво заробили лиш двічі - у 1998-му та в 2008-му роках. Навіть якщо вдасться схопити куш втретє - для такого роду вкладень треба бути надто терплячим інвестором зі сталевими нервами.
Другий мінус стосується економіки, адже доларизація вкладень має ряд негативних системних наслідків:
- Банківський сектор потерпає від нестачі гривневих ресурсів для кредитування та інвестицій, що гальмує темпи економічного зростання;
- Банки вимушені виставляти космічні відсотки за депозитами (до 25% в порівнянні з 1-3% в Європі) , що лягає тягарем на плечі позичальникам;
- Гривневі депозитні ресурси для банків в основному короткі (62% вкладів населення - це поточні або строкові до 1 року), доларові довші (50,6% валютних вкладів більш ніж на 1 рік, також не забуваймо про довгострокові зовнішні доларові кредити та єврооблігації). Це посилює процентні та валютні ризики банків, обмежує розвиток довгострокового інвестиційного та іпотечного кредитування;
- Розширюються можливості для тінізації економіки, оскільки тіньовий ринок працює на доларових розрахунках, джерелом валюти для яких часто виступають як банківські, так і безпосередньо «матрацні» заощадження населення. Як наслідок значні обсяги фінансових потоків ідуть в обхід державного бюджету.
Як бачимо, любов до долара під час прийняття інвестиційних рішень негативно впливає на стан усієї системи, підсилюючи фінансову нестабільність через нестачу «довгих» гривневих ресурсів, високі кредитні ставки і засилля тіньового сектору.
Чи можна вирішити проблему доларизації заощаджень, знизити доларову залежність української економіки, замінити долар на гривню, не наламавши дров у фінансовій системі ? Думаю, що це реально, але за умови політичної волі та лікування глибинних причин доларизації, більшість з яких перебуває поза межами повноважень НБУ.
Головне не взяти хибні орієнтири: ключ до рішення проблеми доларизації слід шукати не в доларі, а в гривні. Формування образу долара як ворога - не наш шлях. Всюдисущі прогнози краху долара і мусовані проблеми залежності від фінансового стану США є відверто надуманими, хоча й теоретично можливі.
Варто розуміти, що світова віра в доларові активи - не просто продукт змови глобальних еліт, а цілком логічне рішення міжнародних інвесторів вкладати кошти в найбільш прозорий, найбільш розвинутий і найбільш ліквідний фінансовий ринок, який обслуговує економіку з найвищим обсягом ВВП та найпотужнішою військово-політичною системою планети.
Для подолання проблеми доларизації інвестиційних вкладів, регуляторам варто щиро дати відповідь на питання: «Чому люди не довіряють гривні?». І планомірно ліквідувати виявлені причини.
Роман Корнилюк