Познань самого себя
Довелось побувати в Познані.
Тут деякі, вже відстояні, спогади.
Жили, правда, не в самому Познані (в поляків назва міста чоловічого роду), а в селі під ним.
От так виглядала наша станція, Тжебув-Роснувко.
Станція десь початку двадцятого століття, але - стоїть.
Сусідня збереглась краще, та й більша дещо.
Прибуття потяга до станції Тжебув-Роснувко.
Такий собі паровозик, на ходу. Вагончики теж в ретро-стилі. Але фото вдалих не маю. Ох, скільки ж в нас таких згноїли...
Правда, на цій же лінії - музей сільського господарства, і цей локомотив використовується для чартерних рейсів туди.
От вже де: Познань - місто контрастів. Цей потяг ходить по тій же лінії.
Ще щось - іншого разу.
Тут деякі, вже відстояні, спогади.
Жили, правда, не в самому Познані (в поляків назва міста чоловічого роду), а в селі під ним.
От так виглядала наша станція, Тжебув-Роснувко.
Станція десь початку двадцятого століття, але - стоїть.
Сусідня збереглась краще, та й більша дещо.
Прибуття потяга до станції Тжебув-Роснувко.
Такий собі паровозик, на ходу. Вагончики теж в ретро-стилі. Але фото вдалих не маю. Ох, скільки ж в нас таких згноїли...
Правда, на цій же лінії - музей сільського господарства, і цей локомотив використовується для чартерних рейсів туди.
От вже де: Познань - місто контрастів. Цей потяг ходить по тій же лінії.
Ще щось - іншого разу.