Двадцять це вже не жарти - це вже, як кажуть історико-спеціалісти, півдороги до щасливої долі. Тому і святкувать треба хоч на половину феєрично. Маршрут Кіровоград - Скопіївка. Чому туди? Бо там центр України: (не думайте, що він на Шполянщині) - у Добровеличківці
До речі, поки добирались жодних ознак святкування по області не виявили (суч.влада постаралась).
Зате легендарне село Скопіївка (кажуть за переписом трохи більше 200 осіб) гуляє з розмахом - на концерт місцевий дядечко фермер запросив Ляпіса Трубєцкого. Добирались гладачі нелегко, але наїхало-найшло з сусідніх сіл до 5 тисяч!
Так от, виходиш з машини, а тут пташечки співають, ставочок, річечка, прапорці:
і духовий оркестр грає прекрасно - щастя є....
Потім ще багато-багато виступало колективів, козаків і місцева група з хітом про коваля, який заснував село, приспів запам"ятала: Добро-Добровеличківка. А вже як стемніло і страшенно схотілось спатки, вийшли ОтВінта і геть так непогано розбудили. В основному зажигатєльними трєлями і спілкуванням з дівчатами, які стояли в перших рядах.
Ляпіси Трубєцькі по-любому не метри - кілометри! Заставили рокерів-довговолосиків махать хаєрами і стрибать під: Ти кінула, Ти... Зато поважні тьоті і дівчатка на каблах співали ГО: Мы уйдём из зоопарка-а-а-а-а-а
Я трохи була сердита, бо не вийшли на біс, по-моєму це не прілічно, але вони перед була пісня: "Харе, отработалі лаве". Все чесно...
А ще ви б бачили салют! Та в самому Києві нема такого салюта (с)
Дядечці цьомки. Слава Україні!