ЯК ДОБРЕ БУТИ КИЦЬКОЮ
На днях співробітниця носила свого кота у ветеринарну клініку. Потім довго та емоційно розповідала про свого бідного Барсіка, а також показала картку прийому пацієнта. Подумалось, блін, а не хіло в наш час бути українським котяком, годують тебе, лікують, ловити мишей не примушують. Прикололо, що категорично заборонили давати річкових бичків, а я дурник їх наминаю аж бігом (та й не тільки я), і навіть не знаю, яка це шкідлива та небезпечна штука. Дієта котяка взагалі доставила, я б з такої дієти б не злазив.
Коротше спочатку поржав з цього всього, а потім бацнула в голову думка: а багато ж пересічних українців мають такий стіл тільки час від часу, і вже зовсім не кожен громадянин має змогу відвідати клініку такого рівня, в якій би йому надали кваліфіковану консультацію та видали таку кльову картку. В окремих областях України закриваються навіть районні поліклініки. І тоді стало сумно… Отакий собі і сміх і гріх.
Коротше спочатку поржав з цього всього, а потім бацнула в голову думка: а багато ж пересічних українців мають такий стіл тільки час від часу, і вже зовсім не кожен громадянин має змогу відвідати клініку такого рівня, в якій би йому надали кваліфіковану консультацію та видали таку кльову картку. В окремих областях України закриваються навіть районні поліклініки. І тоді стало сумно… Отакий собі і сміх і гріх.