Наступний хрестовий похід РПЦ буде вже не за мир, а за війну
Сьогодні головною темою обговорення в соціальних мережах став вчорашній православний шабаш в центрі Києва.
Дописи українців переважно дуже емоційні і перевантажені ненормативною лексикою. Особливо вразило наших громадян прохання поліцайських керманичів не провокувати хрестоносців українською символикою, і це при тому що «смертежери» активно використовували символіку агресора.
Віталій Парута пише у Фейсбуці:
«Ну судячи з останніх події ми Українці дійсно нація (цензура ПN) ... ЯК МОЖНА ТЕРПІТИ ВЛАДУ ЯКА ВОДИТЬ ПО ЦЕНТРУ КИЄВА ЧАСТИНУ ТОГО САМОГО СВІТУ ЯКИЙ ВБИВАЄ УКРАЇНСЬКИХ СОЛДАТIВ НА СХОДІ ???
Хто-небудь може пояснити, чому брудна ганчірка країни-окупанта без проблем майорить над колоною московських зомбі?»
А влада робить вигляд, що вона взагалі не влада. От, наприклад, кнопкодав ВРУ від БПП Вадим Денисенко (скоріше, автором тексту є один з його помічників), начебто пише розумні думки, але чомусь не відносить самого себе до влади, але це теж цікаво. Ось що пан нардеп розмістив у Фейсбуці:
«Вчорашній «Фейсбук» мене вразив тим, скільки людей несподівано помітили, що російські попи немиті і ходять в заяложених рясах.
Отже, перший висновок, який напрошується - новенький мерседес, куплений на гроші вірян, не передбачає збільшення витрат на гігієну. Але не будемо про це. Це питання смаку вірян.
Піп-парад потрібен був росіянам з двох причин: по-перше, для того, щоб зробити огляд боєм лав своїх підлеглих, а, по-друге, щоб перевірити на «вошивість» українську владу.
І тут ми підходимо до найважливішого питання, на яке потрібно зараз дати відповідь: «чия ідея проведення параду: Путіна, Гундяєва чи Гундяєва разом із Сурковим?». Усе виглядає так, що ідея параду спершу з'явилася в РПЦ, але її розробкою зайнявся Сурков. Для нас важливо це знати виключно з однієї причини: насправді відбулася спайка двох дещо відсунутих від управлінських процесів політиків, які мріють знову стати головними гвинтиками системи.
Чи досягли організатори своєї мети? Як мінімум, вони не програли. Чи вдалося провести мобілізацію своїх активістів? Судячи з усього, так. Більше того, нехай нікого не заспокоює той факт, що в Києві було щонайбільше 30 тисяч людей - росіяни зараз застосовують ту тактику, яку помаранчеві сили застосували 2002-го року, коли почалася акція « Україна без Кучми». Тоді, нагадаю, все починалося з невеликих мітингів, які переросли в Помаранчеву революцію…
У сухому залишку ми побачили дві речі: вся армія попів «взяла під козирьок» і виконала вказівки зверху (насправді, існувала версія, що, може, дехто почне подвійну гру). З іншого боку, українська влада зайняла гандистську позицію (існує як тисяча доводів, що це правильно й рівно стільки ж доводів, що це неправильно). Ця позиція влади, по суті, відкриває перед РПЦ можливість нагнітати тиск на суспільство. РПЦ вже зрозуміла, ніякого тиску влади на священників нема й не буде, а отже, можна виходити з тимчасового підпілля, в яке вони зайшли після анексії Криму.
Тепер перейдемо до того, що буде робити тандем Сурков-Гундяєв в Україні. Ми маємо чітко ще раз для себе зрозуміти: росіяни лише почали підготовку до виборів, отже, говорити про те, що вони будуть активно качати ситуацію на осінь - малоймовірно. Більше того, в кулуарах регіонали говорять, що до наступної осені буде якимось чином повернуто Донбас, а отже, до них повернеться близько 4 млн виборців. Судячи з усього, одним з головних напрямків РПЦ стане гра на «повернення» Донбасу. Саме тому потрібно було провести цей хід до Києва - вони показали, що вони всеукраїнська сила. Тепер слід очікувати подібного ходу саме на Донбас і тут поруч з Онуфрієм ми, очевидно, побачимо і Надію Савченко.
Друге завдання гундяєвців і сурковців - почати партійний кастинг на заміну Опоблоку (створення нової партійної конфігурації ). Саме тому ми бачимо і створення партії Клименка, і створення партії Рабиновича-Мураєва і, зрештою, пошуки самого Опоблоку, що робити далі.
При цьому, нехай нікого не вводить в оману провідна роль Новинського в нинішній організації піп-параду. Новинський погодиться на будь-яке рішення, яке йому нав'яжуть зверху. Так було й під час виборів Онуфрія, коли в нього був інший фаворит. Так буде і зараз.
Як уже вище було сказано, росіяни почали партійний кастинг, у якому має перемогти найсильніший, з їхньої точки зору. При цьому, всі ці політпроекти йтимуть під егідою і за сприяння РПЦ. РПЦ буде прагнути стати таким собі парасольковим брендом. Але, судячи з усього, самі попи не йтимуть до цих політсил - їхня роль зводиться до ролі великої громадської організації.
Чи вдасться цей проект росіянам? Тут багато що буде залежати від того, як себе поведуть силовики і громадянське суспільство. Проста хвиля викриттів про життя московських попів може зробити значно більше, ніж бійки на піп-парадах.»
В чому ж помилка кнопкодава зі зграї офшорного олігарха Порошенка? Він або не розуміє ментальності росіян і традиційну політику Кремля, або прикидається дурником, бо для яскравих виборів Путіну потрібна кров і війна.
Микола Крамольник
Дописи українців переважно дуже емоційні і перевантажені ненормативною лексикою. Особливо вразило наших громадян прохання поліцайських керманичів не провокувати хрестоносців українською символикою, і це при тому що «смертежери» активно використовували символіку агресора.
Віталій Парута пише у Фейсбуці:
«Ну судячи з останніх події ми Українці дійсно нація (цензура ПN) ... ЯК МОЖНА ТЕРПІТИ ВЛАДУ ЯКА ВОДИТЬ ПО ЦЕНТРУ КИЄВА ЧАСТИНУ ТОГО САМОГО СВІТУ ЯКИЙ ВБИВАЄ УКРАЇНСЬКИХ СОЛДАТIВ НА СХОДІ ???
Хто-небудь може пояснити, чому брудна ганчірка країни-окупанта без проблем майорить над колоною московських зомбі?»
А влада робить вигляд, що вона взагалі не влада. От, наприклад, кнопкодав ВРУ від БПП Вадим Денисенко (скоріше, автором тексту є один з його помічників), начебто пише розумні думки, але чомусь не відносить самого себе до влади, але це теж цікаво. Ось що пан нардеп розмістив у Фейсбуці:
«Вчорашній «Фейсбук» мене вразив тим, скільки людей несподівано помітили, що російські попи немиті і ходять в заяложених рясах.
Отже, перший висновок, який напрошується - новенький мерседес, куплений на гроші вірян, не передбачає збільшення витрат на гігієну. Але не будемо про це. Це питання смаку вірян.
Піп-парад потрібен був росіянам з двох причин: по-перше, для того, щоб зробити огляд боєм лав своїх підлеглих, а, по-друге, щоб перевірити на «вошивість» українську владу.
І тут ми підходимо до найважливішого питання, на яке потрібно зараз дати відповідь: «чия ідея проведення параду: Путіна, Гундяєва чи Гундяєва разом із Сурковим?». Усе виглядає так, що ідея параду спершу з'явилася в РПЦ, але її розробкою зайнявся Сурков. Для нас важливо це знати виключно з однієї причини: насправді відбулася спайка двох дещо відсунутих від управлінських процесів політиків, які мріють знову стати головними гвинтиками системи.
Чи досягли організатори своєї мети? Як мінімум, вони не програли. Чи вдалося провести мобілізацію своїх активістів? Судячи з усього, так. Більше того, нехай нікого не заспокоює той факт, що в Києві було щонайбільше 30 тисяч людей - росіяни зараз застосовують ту тактику, яку помаранчеві сили застосували 2002-го року, коли почалася акція « Україна без Кучми». Тоді, нагадаю, все починалося з невеликих мітингів, які переросли в Помаранчеву революцію…
У сухому залишку ми побачили дві речі: вся армія попів «взяла під козирьок» і виконала вказівки зверху (насправді, існувала версія, що, може, дехто почне подвійну гру). З іншого боку, українська влада зайняла гандистську позицію (існує як тисяча доводів, що це правильно й рівно стільки ж доводів, що це неправильно). Ця позиція влади, по суті, відкриває перед РПЦ можливість нагнітати тиск на суспільство. РПЦ вже зрозуміла, ніякого тиску влади на священників нема й не буде, а отже, можна виходити з тимчасового підпілля, в яке вони зайшли після анексії Криму.
Тепер перейдемо до того, що буде робити тандем Сурков-Гундяєв в Україні. Ми маємо чітко ще раз для себе зрозуміти: росіяни лише почали підготовку до виборів, отже, говорити про те, що вони будуть активно качати ситуацію на осінь - малоймовірно. Більше того, в кулуарах регіонали говорять, що до наступної осені буде якимось чином повернуто Донбас, а отже, до них повернеться близько 4 млн виборців. Судячи з усього, одним з головних напрямків РПЦ стане гра на «повернення» Донбасу. Саме тому потрібно було провести цей хід до Києва - вони показали, що вони всеукраїнська сила. Тепер слід очікувати подібного ходу саме на Донбас і тут поруч з Онуфрієм ми, очевидно, побачимо і Надію Савченко.
Друге завдання гундяєвців і сурковців - почати партійний кастинг на заміну Опоблоку (створення нової партійної конфігурації ). Саме тому ми бачимо і створення партії Клименка, і створення партії Рабиновича-Мураєва і, зрештою, пошуки самого Опоблоку, що робити далі.
При цьому, нехай нікого не вводить в оману провідна роль Новинського в нинішній організації піп-параду. Новинський погодиться на будь-яке рішення, яке йому нав'яжуть зверху. Так було й під час виборів Онуфрія, коли в нього був інший фаворит. Так буде і зараз.
Як уже вище було сказано, росіяни почали партійний кастинг, у якому має перемогти найсильніший, з їхньої точки зору. При цьому, всі ці політпроекти йтимуть під егідою і за сприяння РПЦ. РПЦ буде прагнути стати таким собі парасольковим брендом. Але, судячи з усього, самі попи не йтимуть до цих політсил - їхня роль зводиться до ролі великої громадської організації.
Чи вдасться цей проект росіянам? Тут багато що буде залежати від того, як себе поведуть силовики і громадянське суспільство. Проста хвиля викриттів про життя московських попів може зробити значно більше, ніж бійки на піп-парадах.»
В чому ж помилка кнопкодава зі зграї офшорного олігарха Порошенка? Він або не розуміє ментальності росіян і традиційну політику Кремля, або прикидається дурником, бо для яскравих виборів Путіну потрібна кров і війна.
Микола Крамольник